Page 72 - 6577

ним станом завершують перевіркою фактичного навантаження
на палю:
– при дії вертикального навантаження
N M y M y x
P fv x P , (3.18)
v
n y i 2 x i 2
де N, M , M – відповідно сумарні розрахункові стис-
x
y
куюча сила й моменти відносно головних центральних осей x
та y плану ростверку і паль у площині підошви ростверку; n –
число паль у ростверку; x , y – відстані від головних осей до
i
i
осі кожної палі; x, y – відстані від головних осей до осі палі,
для якої визначають фактичне навантаження;
– при дії горизонтального навантаження
H
P P , (3.19)
fh
n h
де H – сумарна горизонтальна сила.
Зазвичай перевірку фактичного навантаження проводять
тільки для найбільш навантажених паль, які розміщені на най-
більшій відстані від відповідних осей.
8. Розрахунок осідань одиночних паль (або їх кущів) ви-
конують для умовного масиву ”ґрунт – фундамент“. Зовнішні
межі масиву визначають за оцінкою параметрів зони впливу, а
саме тієї її частини, в котрій відбуваються структурні зміни в
ґрунті (зони ущільнення).
Для куща паль приймають розрахункову схему, наведену
на рис. 3.15, а, що враховує особливості напруженого стану
ґрунту при їхній сумісній роботі. На рис. 3.15, б показана роз-
рахункова схема для визначення осідання одиночної піраміда-
льної палі. Обрис меж зони ущільнення визначається поздов-
жнім профілем фундаменту. Приймають, що площа умовного
фундаменту дорівнює площі круга діаметром, відповідним ді-
аметру зони ущільнення. Підошву фундаменту приймають у
рівні вістря палі, аналогічно фундаменту в пробитій свердло-
вині з розширенням у нижній частині з утрамбованого щебеню
(рис. 3.15, в).
Якщо перед проектувальником стоїть задача вибору фу-
ндаментів під багатоповерхові чи висотні будинки, важкі спо-
руди баштового типу, котрі до того ж мають обмежені розміри

72