Page 68 - 6577

табі 1:100, 1:200, 1:400; схему розміщення ростверків у тих же
масштабах; окремі проекції розгортки фундаментів у масштабі
1:50; специфікації фундаментів, примітки.
8. Розробляють основні положення щодо проведення робіт при
влаштуванні фундаментів: вибирають механізми для прове-
дення земляних робіт, улаштування фундаментів, їх бетону-
вання й монтажу; визначають проектну відмову забивних
паль; дають рекомендації щодо лідирування або підмивання
при влаштуванні фундаментів тощо.
9. Розробляють заходи щодо охорони навколишнього середо-
вища: збереження й використання родючого шару землі, що
порушується в межах будівельного майданчика; забезпечують
оптимальні режими роботи й обслуговування машин і механі-
змів тощо.

3.6 Алгоритм розрахунку пальового фундаменту

Розглянемо загальний алгоритм розрахунку пальових
фундаментів.
1. Глибину закладання ростверку приймають з конструк-
тивних міркувань. Можливість морозного здимання ґрунтів
можна нейтралізувати підсипкою проти піднімання, а частину
небудівельних ґрунтів під ростверком пройти за рахунок збі-
льшення довжини ствола палі. Вертикальна прив’язка пальо-
вого фундаменту полягає у визначенні кількості шарів основи
та їх товщі в межах глибини його закладання.
Довжину ствола паль призначають за відповідними тех-
нічними умовами і стандартами. При цьому враховують конс-
трукцію з’єднань паль з ростверком. Якщо палі сприймають
лише центрально прикладені вертикальні навантаження і за-
нурені у ґрунти, що оцінюються як придатні природні, то
з’єднання приймають шарнірними, тобто голову палі замуро-
вують у ростверк на 0,1 м (рис. 3.12, а). Якщо ж палі сприй-
мають позацентрові, висмикуючі навантаження або занурені в
слабкі ґрунти, то потрібне їхнє жорстке з’єднання з рост-
верком (замуровують у ростверк випуски робочої арматури
паль). Для забивних призматичних паль розбивають оголовок
на необхідну довжину (рис. 3.12, б).
2. Визначають розрахункове вертикальне навантаження,

68