Page 21 - 6577

Розрахунок виконують у такому порядку:
1. На геологічний розріз наносять контур фундаменту.
2. Будують епюру напружень g від власної ваги ґрунту
(див. п. 1.1).
3. Визначають тиск p, який діє по підошві фундаменту
(див. п.1.2).
4. Визначають додатковий тиск на рівні підошви фунда-
менту
p 0 z 0 p g 0 , (1.8)

де g 0 – природний тиск на рівні підошви фундаменту.
5. Розбивають товщу нижче від підошви фундаменту на
елементарні шари товщиною z 0,4b (для полегшення інтер-
поляції). У межах кожного виду ґрунту потрібно виділити цілу
кількість елементарних шарів, тому останній елементарний
шар може бути меншим, ніж 0,4b .
6. Визначають коефіцієнти затухання напружень за гли-
биною i залежно від глибини z і співвідношення /l b , де l –
довший бік фундаменту.
7. Будують епюру додаткових вертикальних напружень
z z 0 . (1.9)
8. Визначають нижню межу товщі, що стискується. На
рівні цієї межі додатковий тиск у п’ять разів менший, ніж при-
родний
0,2 . (1.10)
z g

Примітка. Для слабких ґрунтів (Е<5 МПа) на нижній
межі товщі, котра стискується, повинна виконуватися умова
0,1 .
z g
Загальне осідання визначають як суму осідань окремих
елементарних шарів із виразу
n h
S zi i , (1.11)
i 1 E
де zi – середнє значення додаткового тиску в і-му еле-
ментарному шарі; ,h E – відповідно товщина і модуль дефор-
i
i
мації і-го шару ґрунту; n – кількість елементарних шарів у ме-
жах товщі, що стискається.

21