Page 46 - 6570

Нормування діяльності об'єктів підвищеної небезпеки визначає
кількісні і якісні показники функціонування небезпечних технологій і процесів
з погляду безпеки для персоналу, населення, навколишнього середовища.
Нормування, при рішенні питань безпеки, може вироблятися як за
відповідністю параметрів процесів і кінцевої продукції необхідним нормам, так
і за кількісними і тимчасовими рамками функціонування таких виробництв.

3.3 Загальні засади моніторингу надзвичайних ситуацій та порядок його
здійснення

У переліку завдань, які вирішуються щодо забезпечення безпеки
життєдіяльності суспільства пріоритет надається спостереженню і контролю за
станом його життєвого середовища. Це дозволяє своєчасно виявити слабкі
сигнали і впливи загроз, що можуть призвести до виникнення НП. Необхідність
накопичення, систематизації та аналізу інформації щодо кількісного характеру
взаємовідносин між живими істотами та природним середовищем обґрунтована
отриманням:
‒ оцінки якості досліджуваних природних систем;
‒ виявлення причин змін що спостерігаються, та ймовірних структурно-
функціональних змін біотичних компонентів, адресація індикації джерел та
факторів негативного зовнішнього впливу;
‒ прогнозу стійкості природних систем та допустимих змін і навантажень
на середовище в цілому;
‒ оцінка існуючих резервів біосфери та тенденції в їхньому вичерпанні
(накопиченні).
Моніторинг ‒ це програма цілеспрямованих спостережень за станом
об'єкта контролю (об'єкта моніторингу), яка містить: спостереження, оцінку і
прогноз зовнішніх цілей, виявлення джерел впливів, причин змін об'єкта
моніторингу. Як предмет моніторингу визначають життєве середовище
людини, процедури функціонування системи «людина ‒ техніка ‒ життєве
середовище» (ЛТС), взаємодії та небезпечні ситуації в системі ЛТС.
Об'єкти моніторингу ‒ це природні, техногенні або природно-техногенні
явища, інфраструктура, життєве середовище людини або їхні частини, в межах
яких за визначеною програмою здійснюються регулярні спостереження для
контролю за станом, аналізу процесів, що відбуваються для своєчасного
прогнозування та оцінювання їхніх можливих змін.
Суб'єктами, що відповідають за виконання моніторингу на території
України є: МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Держкомлісгосп, Мінприроди,
Держводгосп, Держкомзем, Держжитлокомунгосп, їхні органи на місцях, а
також підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх
управління за загальнодержавною та регіональними (місцевими) програмами

45