Page 54 - 6569
P. 54

Гігієнічна  регламентація  іонізувального  випромінювання  здійснюються
            Нормами радіаційної безпеки і Гігієнічними нормами.
                   У таблиці 3.4 класифіковані групи критичних органів.

            Таблиця 3.4 - Групи критичних органів

                Позначення                                    Характеристика
                                            Групи критичних органів
            І група                  Все тіло, гонади, червоний кістковий мозок
                                     М'язи,  щитовидна  залоза,  жирова  тканина,  печінка,
                                     нирки,  селезінка,  шлунково-кишковий  тракт,  легені,
            ІІ група
                                     кришталик  ока  та  інші  органи  за  винятком  тих,  що

                                     належать до І і ІІ груп
                                     Шкірний  покрив,  кісткова  тканина,  кисті,  передпліччя,
            ІІІ група
                                     кісточки і стопи
                   Примітки:
                   1. Критичний орган – орган, тканина, частина тіла або все тіло, опромінення якого в
            даних  умовах  спричиняє  найбільшу  шкоду  здоров'ю  даної  особи  або  його  потомства.
            Критичні органи розділяють на групи, що розрізняються за радіочутливістю.
                   2. При оцінці дії зовнішнього випромінювання прийнято вважати, що чутливий шар
                                                                                                 2
                                           2
            шкіри  завтовшки  100  мг/см   розташований  під  покривним  шаром  7  мг/см ;  товщину
                                                                                                           2
            екранувального шару кришталика ока приймають рівною 300, чоловічих понад – 500 мг/см ,
                                                                2
            червоного кісткового мозку – в середньому 5 г/см .

                                            Ознаки радіаційного ураження.
                                     Гостре опромінення. Хронічне опромінення
                   Захворювання, спричинені іонізувальним випромінюванням, можуть бути
            гострими  чи  хронічними,  загальними  та  місцевими.  Гострі  ураження,  як
            правило,  настають  при  опроміненні  великими  дозами  протягом  короткого
            проміжку часу, хронічні – у разі у невеликих дозах.
                   Гостра  променева  хвороба  розвивається  в  разі  зовнішнього  або
            внутрішнього опромінення в дозі 1 Гр (100 Р) і більше за невеликий проміжок
            часу (до 4 діб).
                   Залежно від дози опромінення розрізняють кілька клінічних форм гострої
            променевої хвороби, що наведено у таблиці 3.5.

                   У разі опромінення дозою менше ніж 1 Гр може розвинутися променева
            реакція, але, як правило, це не призводить до незворотних змін в організмі.
            Таблиця 3.5 – Форми та ступені променевої хвороби

                 Форма та ступінь променевої                         Доза випромінювання Гр
                               хвороби
            Кістково-мозкова форма:                                               1–10
                -  легкий ступінь                                                  1–2
                -  середній ступінь                                                2–4
                -  важкий ступінь                                                  4–6

                                                           53
   49   50   51   52   53   54   55   56   57   58   59