Page 39 - 6568
P. 39

У  використанні  для  сільськогосподарської  мети  найбільш  придатні
                  підроблені  території,  рельєф  яких  не  зазнав  серйозних  змін  і  здатний  для

                  роботи  ґрунтообробних  та  посівних  машин,  із  збереженим  природним
                  ґрунтовим  покривом,  частково  порушеним  або  таким,  що  потребує
                  поліпшення.
                        Перспективним  у  цьому  відношенні  є  території  родовищ  з  пологим  і
                  слабо  нахиленим  заляганням  пластів.  Підробка  при  цьому  у  багатьох
                  випадках  (за  винятком  родовищ  з  незначною  глибиною  розробки)  не
                  супроводжується  розривом  земної  поверхні,  а  ґрунтовий  шар  порушується
                  дуже мало. Сільськогосподарський напрям можливий і на насипних ґрунтах,
                  проте  при  цьому  значно  зростає  вартість  технічного  етапу  рекультивації,
                  особливо за наявності токсичних порід.
                        Лісогосподарський  напрям  рекультивації  найбільш  доцільний  на
                  підроблених  ділянках  з  порушеним  рельєфом  і  майже  повністю  знищеним
                  ґрунтовим  покривом,  а  також  у  випадку  малопродуктивних  зональних
                  ґрунтів.  Лісонасадження  на  підроблених  землях  створюються  залежно  від
                  конкретних  умов,  у  випадку  проведення  попередніх  лісомеліоративних  і
                  ландшафтних  обстежень  відповідно  до  чинних  методичних  рекомендацій
                  щодо  проведення  вишукувань  та  проектування  лісових  насаджень  на
                  рекультивованих землях.
                        Лісонасадження  можуть  бути  на  великих  масивах  із  господарсько
                  цінних  порід,  смугові  й  куртинні  протиерозійного,  водорегулючого  і
                  вітрозахисного характеру та ін.
                        У деяких вугільних басейнах є окремі площі, що порушені в результаті
                  ведення підземних гірничих робіт, і залишення їх у такому стані небажане за
                  санітарно-гігієнічними  та  естетичними  нормами.  Водночас  інші  напрями
                  рекультивації,  крім  санітарно-гігієнічних,  тут  недоцільні,  оскільки  ці
                  території  в  подальшому  знову  будуть  піддаватися  деформації  в  результаті
                  ведення  гірничих  робіт  на  нижніх  горизонтах,  а  також  внаслідок  робіт  на
                  верхніх горизонтах, зміщення від яких ще не закінчилися. Здійснення такої
                  рекультивації передбачає застосування трав'янистих рослин, напівчагарників,
                  чагарників  та  малоцінних  недекоративних  димостійких  дерев,  які  швидко
                  ростуть  і  невибагливі  до  родючості  ґрунту.  Її  основним  завданням  є
                  закріплення,  задерніння  поверхні,  призупинення  її  розмивання,  вивітрення,
                  створення перепон на шляху стоку атмосферних вод, поліпшення зонального
                  гідрологічного, санітарного й естетичного стану територій.
                        Біологічна рекультивація ґрунтових платоподібних (плоских) породних
                  відвалів  шахт  і  збагачувальних  фабрик  здійснюється  залежно  від  місцевих
                  умов  тими  ж  методами,  що  й  рекультивація  відвалів  такої  форми  під  час
                  відкритих розробок.
                        Породні відвали конічної (терикони) і гребеневидної (хребтові) форми
                  озеленюються  шляхом  захисно-декоративного  обліснення.  При  цьому
                  необхідно  намагатися  створити  довговічний  покрив  із  дерев  і  чагарників,
                  найбільш  стійких  до  умов  даного  відвалу,  що  визначаються  його  висотою,
                  фізичним та хімічним складом гірських порід, ступенем висихання в літній
                  час і промерзання взимку.
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44