Page 39 - 6568

У використанні для сільськогосподарської мети найбільш придатні
підроблені території, рельєф яких не зазнав серйозних змін і здатний для

роботи ґрунтообробних та посівних машин, із збереженим природним
ґрунтовим покривом, частково порушеним або таким, що потребує
поліпшення.
Перспективним у цьому відношенні є території родовищ з пологим і
слабо нахиленим заляганням пластів. Підробка при цьому у багатьох
випадках (за винятком родовищ з незначною глибиною розробки) не
супроводжується розривом земної поверхні, а ґрунтовий шар порушується
дуже мало. Сільськогосподарський напрям можливий і на насипних ґрунтах,
проте при цьому значно зростає вартість технічного етапу рекультивації,
особливо за наявності токсичних порід.
Лісогосподарський напрям рекультивації найбільш доцільний на
підроблених ділянках з порушеним рельєфом і майже повністю знищеним
ґрунтовим покривом, а також у випадку малопродуктивних зональних
ґрунтів. Лісонасадження на підроблених землях створюються залежно від
конкретних умов, у випадку проведення попередніх лісомеліоративних і
ландшафтних обстежень відповідно до чинних методичних рекомендацій
щодо проведення вишукувань та проектування лісових насаджень на
рекультивованих землях.
Лісонасадження можуть бути на великих масивах із господарсько
цінних порід, смугові й куртинні протиерозійного, водорегулючого і
вітрозахисного характеру та ін.
У деяких вугільних басейнах є окремі площі, що порушені в результаті
ведення підземних гірничих робіт, і залишення їх у такому стані небажане за
санітарно-гігієнічними та естетичними нормами. Водночас інші напрями
рекультивації, крім санітарно-гігієнічних, тут недоцільні, оскільки ці
території в подальшому знову будуть піддаватися деформації в результаті
ведення гірничих робіт на нижніх горизонтах, а також внаслідок робіт на
верхніх горизонтах, зміщення від яких ще не закінчилися. Здійснення такої
рекультивації передбачає застосування трав'янистих рослин, напівчагарників,
чагарників та малоцінних недекоративних димостійких дерев, які швидко
ростуть і невибагливі до родючості ґрунту. Її основним завданням є
закріплення, задерніння поверхні, призупинення її розмивання, вивітрення,
створення перепон на шляху стоку атмосферних вод, поліпшення зонального
гідрологічного, санітарного й естетичного стану територій.
Біологічна рекультивація ґрунтових платоподібних (плоских) породних
відвалів шахт і збагачувальних фабрик здійснюється залежно від місцевих
умов тими ж методами, що й рекультивація відвалів такої форми під час
відкритих розробок.
Породні відвали конічної (терикони) і гребеневидної (хребтові) форми
озеленюються шляхом захисно-декоративного обліснення. При цьому
необхідно намагатися створити довговічний покрив із дерев і чагарників,
найбільш стійких до умов даного відвалу, що визначаються його висотою,
фізичним та хімічним складом гірських порід, ступенем висихання в літній
час і промерзання взимку.