Page 7 - 6566

Показники щільності населення мікрорайону в крупних та
найкрупніших містах допускається підвищувати, але не більше ніж на
20%, за умови:
– розміщення на території мікрорайону підземних та/або
багатоповерхових гаражів з автостоянками та велосипедними
стоянкам;
– вбудовано–прибудованих дошкільних навчальних закладів,
створенні озеленених відкритих терас у житлових та громадських
будинках.
Величина збільшення показника визначається містобудівним
розрахунком потреб у площі території мікрорайону.
У разі розміщення нових житлових будинків на земельних
ділянках в існуючих кварталах (мікрорайонах), при проведенні
розрахунків граничної щільності населення, слід враховувати
населення, що мешкає в існуючих житлових будинках та новобудовах,
рівень їх забезпечення об’єктами благоустрою, наявність об’єктів
повсякденного обслуговування в межах відповідного мікрорайону, а
також розмір земельних ділянок, визначених під нове будівництво,
забезпечуючи при цьому дотримання містобудівних, санітарних норм
та протипожежних вимог. Розрахункові показники щільності
багатоквартирного житлового фонду (сумарної загальної площі
квартир житлових будинків) на прибудинковій території наведено у
табл.1.2.
Відстань між житловими будинками, житловими і
громадськими, а також між виробничими будівлями слід приймати на
основі розрахунків інсоляції та освітленості, а також у відповідності з
нормами протипожежних вимог.
Між фасадами з вікнами багатосекційних житлових будинків
заввишки 2–3 поверхи (без урахування мансарди, в якій вікна
розташовані в похилих конструкціях даху) слід приймати відстані
(побутові розриви) не менше 15 м, заввишки в 4 поверхи і більше –
20 м.
У великих містах, при розміщенні 9–16 та більше поверхових
житлових будинків суміжно з кварталами садибної забудови, що
зберігається, відстань від фасадів з вікнами багатоповерхового
будинку, що зводиться, до меж земельних ділянок садибних будинків
приймається не менш 20 м, а до стіни найближчого садибного будинку
не менше висоти будинку, що зводиться. При розміщенні 3–8

7