Page 13 - 6552

Рисунок 1.7 – Визначення висот точок за горизонталями

2 Точка В (рис.1.7, б) знаходиться між горизонталями. Висоту
обчислюємо за формулою:

n
H  H  h (1.7)
0
B
m
де H 0 – відмітка горизонталі з нижчою висотою;
n – віддаль від горизонталі до точки В, мм;
m – заложення горизонталей, мм;
h – висота перерізу рельєфу.
Нехай для нашого випадку h=0,5м.
Для визначення значень m і n через точку В прокреслюють нормаль до
суміжних горизонталей. Вимірюють m =20 мм і n=15 мм. За формулою (1.7)
визначають висоту точки В, яка дорівнює 150,38 м.
При розв’язанні цієї задачі достатню точність забезпечує застосування
лінійки з міліметровими поділками.

Визначення крутизни схилу

Крутизну схилу можна обчислити також графічно за допомогою
графіка заложень, який розміщений за рамкою топографічної карти (рис.
1.8, а). Потрібно обчислити крутизну схилу, найбільший і найменший ухили
(рис. 1.8, б).
Циркулем-вимірником вимірюють відстань між суміжними
горизонталями на карті (рис. 1.8, б). Відповідну відстань за допомогою
циркуля-вимірника переміщують уздовж основи графіка заложень (рис. 1.8, а)
доти, поки верхня точка не досягне кривої. По шкалі заложень відлічують
крутизну схилу, яка в прикладі дорівнює ν = 2°4′ . При графоаналітичному
способі визначення крутизни схилу за допомогою циркуля-вимірника і
масштабної лінійки вимірюють найбільше d max і найменше d min закладання
в метрах і визначають крутизну схилу:

найбільшу – і max = h п / d min = 2,5 / 50 = 0,05 ;

12