Page 14 - 6552

найменшу – і min = h п / d max = 2,5 / 250 = 0,01.

Для практичних цілей при визначенні ухилу і будують спеціальний
графік, який називають масштабом заложень (рис.1.8 а).

Рисунок 1.8 – Обчислення крутизни схилу:
а) – графік заложень; б) – визначення відстаней між горизонталями.

Побудова профілю заданого напряму

Профіль – це зменшене зображення вертикального розрізу місцевості за
заданим напрямом. Для найвиразнішого зображення рельєфу і забезпечення
компактності рисунка він будується у двох масштабах – горизонтальному,

який дорівнює масштабу карти, і вертикальному – 1:100 або 1:200. Потрібно
побудувати профіль за напрямком точками А (6512) та С (6513). Побудову
виконують в такій послідовності. З’єднують на топографічній карті пункти А
(6512) та С (6513) прямою лінією і нумерують точки перетину її з
горизонталями (рис. 1.9). На міліметрівці будують боковини профілів з графами
“Відмітки”, “Відстані” та “Точки” (рис. 1.10).
За допомогою циркуля-вимірника вимірюють відстань між точками
перетину горизонталей з лінією, яка з’єднує два пункти. Виміряні відстані
переносять у графу "Відстані" в горизонтальному масштабі карти 1:10 000. У
графі "Відмітки" проти відповідних точок записують їх відмітки. Креслять
лінію умовного горизонту, яку в прикладі приймають на 4 м нижче мінімальної
у заданому напрямі відмітки. Будують рейку вертикального масштабу Мв =
1:200. Над усіма точками перетину лінії заданого напряму з горизонталями,
вододілами і тальвегами будують перпендикуляри. На перпендикулярах
відкладають у вертикальному масштабі (1:200) відмітки горизонталей і
характерних точок рельєфу. З’єднують одержані точки плавно кривою і
одержують профіль заданого напряму (рис. 1.10).

13