Page 19 - 6547
P. 19

делювіальних  і  елювіально-делювіальних  відкладах  кислих
           порід.  Для  формування  грунтів  характерне  періодичне
           перезволоження  верхньої  частини  профілю  весною  при
           сніготаненні та осінню перед встановленням снігового покриву.
           Генезис  підзолистих  грунтів  пов’язаний  з         наступними
           біогеохімічними  умовами: збідненість рослинного  опаду азотом
           та  зольними  елементами,  зниження  температури  і  промивний
           водний режим, сповільненість мікробної діяльності, переважання
           грибного  кислотоутворюючого  розкладу,  консервація  лісового
           опаду  у  вигляді  підстилки,  утворення  в  ній  та  вимивання  з  неї
           водорозчинних  фульвокислот  і  простих  органічних  сполук.
           Підзолисті грунти малородючі, так як містять 1-2 % фульватного
           гумусу,  мають  кислу  реакцію  (рН=4,0 - 4,5),  низьку  ємкість
           поглинання  (від  2,4  до  12-17 мг-экв/100 г  ґрунту),  низьку
           забезпеченість елементами живлення рослин,  степінь насичення
           основами менше 50 % та несприятливі фізичні властивості. Для
           використання  підзолистих  грунтів  у  сільському  господарстві
           необхідно    вапнування,    внесення    значних    доз   добрив,
           регулювання  водного  режиму,  створення  потужного  орного
           шару.
                3 Соленакопичення, утворення солонців, солончаків,
           солодів
                Засоленими називають ґрунти, які містять у своєму складі
           таку  кількість  легкорозчинених  солей,  яка  згубно  впливає  на
           сільськогосподарські  рослини.  Формування  засолених  грунтів
           відбувається  при  утворенні  вільних  солей  в  ландшафті  і
           накопиченні  їх в ґрунтах. Основна маса солей утворюється при
           вивітрюванні гірських порід. Іншим джерелом засолення грунтів
           є  соленосні  гірські  породи,  вулканічні  гази  і  попіл,  термальні
           джерела,  еолове  перенесення  солей  з  моря  на  сушу,
           мінералізовані  ґрунтові  води,  при  недосконалій  системі
           зрошення, значною мірою впливає рельєф.
                До  засолених  грунтів  належать  солончаки,  солончакуваті
           ґрунти,  солонці  та  солоді.  До  солончаків  за  міжнародною
           систематикою  грунтів  відносять  ґрунти,  які  у  верхньому
           горизонті (0 – 15 см) містять більше 1 % солей. У таких ґрунтах
           різко  зменшується  кількість  доступної  для  рослин  вологи.
           Ґрунти,  які  містять  меншу  кількість  солей,  називають
           солончакуватими.  Солонцями  називають  ґрунти,  які  містять
           багато  натрію  і  магнію.  Важливим  фактором  формування
           солонців  є  інтенсивне  випаровування  ґрунтових  вод.  Солоді
           формуються виключно на пониженнях рельєфу і поширені в усіх
                                          19
   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23   24