Page 92 - 6544

незалежно від виснаження світових запасів корисних копалин, може
вже у середині XXI століття зупинити подальший розвиток світової
економіки.
Всі вищезазначені види надзвичайних ситуацій екологічної
природи, що призводять до негативних екологічних наслідків, мають
багато спільних якісних та кількісних характеристик динаміки розвитку
з надзвичайними ситуаціями техногенної природи. Крім того, вони
відзначаються також рядом своєрідних показників щодо механізму їх
виникнення. Це дає можливість ще на ранніх стадіях реєстрації
названих критичних характеристик і показників прогнозувати
вірогідність ризику виникнення надзвичайних ситуацій, щоб на
кінцевому етапі вживати заходів щодо їх відвернення, запобігання або
пом'якшення.
Під час реалізації цієї роботи особливої уваги потребують
надзвичайні ситуації техногенної природи, джерелом яких є «критичні»
об'єкти. До складу таких ми схильні зарахувати аварійно-небезпечні,
які в разі виникнення аварії можуть призвести до екологічних збитків,
що перевищуватимуть здатність (екологічну місткість) довкілля до
відновлення. До їх складу належать об'єкти, які головним чином
використовують, трансформують або отримують відповідні речовини
та енергію. Отже висновок про те, що даний об'єкт належить до
розряду критичних, може бути зроблений після врахування всієї
кількості потенційно небезпечних речовин, які він акумулює. Це є
також основою для встановлення можливої зони розповсюдження
шкідливих речовин і визначення градієнта можливого негативного
впливу на компоненти біосфери. В свою чергу, визначення ступеня
критичності може здійснюватися шляхом врахування зазначених
параметрів негативного впливу і їх зіставлення з параметрами
екологічної місткості довкілля. Значна перевага потенційного
антропогенного навантаження над екологічною місткістю зони
можливого негативного впливу від виробничого об'єкта дає підстави
для віднесення його до розряду критичних.
Найважливішим у практичному вирішенні питань екологічної
безпеки «критичних» об'єктів є глибокий аналіз і всебічне опрацювання
двох напрямків. Це, по-перше, створення методичної бази для
забезпечення переведення функціонування вказаних виробничих
об'єктів у режим з гарантованим ступенем безпеки (відповідне значення