Page 91 - 6544
P. 91

На  території  України  стихійні  гідрометеорологічні  явища,
                           аномальний  температурний  режим  і  зволоження  також  обумовлюють
                           виникнення надзвичайних ситуацій. Для останнього десятиріччя, як це
                           в  цілому  спостерігається  у  світі,  характерною  стала  підвищена
                           повторюваність стихійних гідрометеорологічних явищ. Двічі за останні
                           роки Закарпаття зазнавало стихійних паводків із людськими жертвами
                           (1998  р., 2001  р.).  Руйнівні  смерчі,  шквали,  град на  Волині  (1987  р.).
                           Тернопільщині,  Вінниччині  (2000  р.),  Житомирщині  й  у  12  областях
                           України (2001 р.) – сильна і тривала ожеледь.
                                До цього додамо надзвичайні снігопади і замети (1999 р.), хоч і
                           це буде далеко не повним переліком несприятливих гідрометеорологіч-
                           них умов, що викликали цілий ряд надзвичайних ситуацій в Україні.
                                Інструментом  запобігання  надзвичайних  ситуацій  екологічної
                           природи  має  стати  екологічний  моніторинг.  Його  метою  саме  і  є
                           контроль  за  динамікою  природних  катастрофічних  явищ  та  станом
                           об'єктів, які можуть стати джерелом підвищеного ризику негативного
                           впливу  на  довкілля  чи  здоров'я  людей.  За  допомогою  моніторингу
                           здійснюється  оцінка  зазначеного  ризику  і  прогнозування  можливих
                           негативних  наслідків,  він  таким  чином  стає  дійовим  інструментом,
                           застосування  якого  створить  передумови  для  значного  зменшення
                           можливих    негативних    наслідків   від   надзвичайних   ситуацій
                           екологічного характеру.

                                     13.3 Надзвичайні ситуації техногенної природи
                                Ця  група  надзвичайних  ситуацій  належить  до  так  званих
                           рукотворних:  деградація  земель  і  водойм;  техногенне  підтоплення
                           територій;  викиди  забруднюючих  речовин  у  довкілля;  аварії  на
                           виробництві, що призводять до катастрофічних екологічних наслідків;
                           диверсії і терористичні акти тощо.
                                Аналіз    вказує  на  те,  що  економічні  збитки  від  зазначених
                           надзвичайних  ситуацій  за  умов  розвитку  світової  економіки  з  часом
                           починають  зростати.  Так,  у  першій  половині  XX  століття  збитки
                           складали  лише  0,5%  вартості  валового  світового  продукту.  Та
                           починаючи з 50-х років того ж століття збитки від аварій, катастроф чи
                           техногенних  надзвичайних  ситуацій  почали  зростати  на  7,5-10%
                           щороку.  Тобто  процес  зростання  збитків  у  2-3  рази  перевищує
                           збільшення  світового  валового  продукту.  Такий  стан  справ,  навіть
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96