Page 148 - 6544
P. 148
акумулятора. В 1982 р. такий автомобіль, не витративши й краплі
бензину, перетнув Австралію, подолавши за два місяці відстань у
4000км.
Біоенергетичні технології. Життя та діяльність людей
супроводжуються утворенням великої кількості органічних відходів:
побутове сміття, каналізаційні стоки, відходи виробництва
сільськогосподарської продукції (солома, лушпиння й т. д.),
деревообробки (тирса, обрізки, гілки, хвоя тощо). Звалища навколо
великих міст забирають величезні площі, забруднюють повітря й воду.
А тим часом розроблено технології, що дають змогу добувати з цих
відходів енергію.
Сконструйовано, наприклад, установки, в яких відходи
спалюються, даючи тепло й електроенергію, а також різні корисні
матеріали. Є й інша перспективна технологія переробки відходів – за
допомогою метанобактерій. Ці мікроорганізми активно розмножуються
в будь-яких органічних рештках, продукуючи в результаті своєї
життєдіяльності цінну енергетичну сировину – біогаз (суміш метану й
чадного газу).
Технологія добування біогазу дуже проста. Бетонні місткості або
колодязі будь-якого об'єму заповнюють гноєм, сміттям, листям, тирсою
й т. п. Місткість має бути щільно закритою, щоб не було доступу
кисню. Газ, який утворюється в результаті бродіння, відводиться в
приймальний пристрій або безпосередньо в газову плиту. Після
процесу бродіння залишається добриво – знезаражене, без запаху,
цінніше за гній.
Сьогодні така технологія широко застосовується в Китаї та Індії,
де функціонують мільйони подібних установок. А в Румунії проведено
успішні досліди з використання біогазу як палива для тракторів.
Останнім часом дедалі ширше розробляються технології
добування палива для двигунів внутрішнього згоряння з органічних
речовин, що продукуються рослинами.
♦ Так, у Бразилії з відходів виробництва цукру з цукрової
тростини добувають технічний спирт, що використовується як паливо
для автомобілів (причому вартість цього палива нижча, ніж бензину, а
забруднення повітря в результаті його згоряння – менше).
♦ В Австралії успішно виготовляють так звану «зелену нафту» –
продукт переробки спеціальних мікроскопічних водоростей, які