Page 11 - 6544
P. 11

Особлива  небезпека  для  збереження  біорізноманітності  є  у
                           промислово  розвинених  та  густо  заселених  країнах.  Згідно  з
                           Європейською  конвенцією  дикої  флори  і  фауни  та  їх  природних
                           біотопів  на  нашому  континенті  зникнення  загрожує  568  видам
                           водоростей,  мохів  та  судинних  рослин  і  820  видам  безхребетних  і
                           хребетних тварин.
                                Внаслідок    широкомасштабної      денатуралізації   природних
                           ландшафтів    істотні   кількісні   та   якісні   зміни   сталися   в
                           біогеоценотичному  покриві,  рослинному  і  тваринному  світі  України.
                           На підставі характерних ознак лісових ґрунтів, історичних та архівних
                           матеріалів  лісівники  з'ясували,  що  за  доби  Середньовіччя  лісові
                           біогеоценози  займали  40  %  її  території,  а  тепер  –  лише  15,8  %.
                           Скорочення  площі  лісів  негативно  позначилося  на  видовій  різнома-
                           нітності  флори  й  фауни.  10  %  видів  занесено  до  Червоної  книги
                           України. Змінився також кліматичний режим, зокрема у лісостеповій і
                           степовій  природно-географічних  зонах,  у  Карпатах  періодично
                           повторюються катастрофічні паводки.
                                У  біогеохімічній  функції  живої  речовини  біосфери  вагому  роль
                           відіграють  одноклітинні  організми,  а  також  гриби,  водорості  та  інші
                           види  нижчих  рослин  і  безхребетних  тварин,  різноманітність  яких
                           знижується внаслідок забруднення середовища. На жаль, дослідженню
                           їхнього екологічного стану приділяється недостатньо уваги.
                                Оцінюючи  глобальну  небезпеку  збіднення  біорізноманітності,  є
                           підстави  стверджувати,  що  вперше  в  еволюції  біосфері  темпи
                           зникнення біологічних видів стали випереджати темпи їх виникнення. З
                           еволюційного  погляду  генетична  структура  виду  є  неповторним
                           результатом  багатовікового  процесу  біогенезу,  а  отже,  –  унікальним
                           феноменом біосфери, який необхідно зберегти. Адже втрата виду – це
                           зникнення  певної  біотичної  ланки  з  «еволюційного  ланцюга»
                           глобальної  біоти,  що  може  негативно  позначитися  на  процесі
                           видотворення.  В  цьому  полягає  еволюційна  небезпека  збіднення
                           біорізноманості.
                                Найнадійніше  збереження  біологічних  видів  та  їхніх  популяцій
                           можна  забезпечити  на  тих  природних  заповідних територіях,  з  якими
                           вони  пов'язані  хорологічно  та  екологічно.  Природоохоронними
                           дослідженнями встановлено: для того, щоб зберегти біорізноманітність
                           біосфери,   заповідні   території   потрібно   створювати   в   усіх
   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15   16