Page 6 - 6544
P. 6

відмінних  етапів:  локальний,  регіональний,  ландшафтно-зональний,
                           глобальний.
                                За  даними  археологічних  досліджень  у  країнах  Європи
                           антропогенний вплив локально виявлявся уже в неоліті (8-7 тис. років
                           до  н.є.).  Вже  тоді  були  одомашнені  деякі  види  тварин,  вирощували
                           ячмінь, просо, пшеницю та інші  культурні рослини. У бронзовому та
                           залізному  віках  (3-1  тис.  років  до  н.є.)  часто  практикувалася  вогнева
                           система  землеробства.  Для  випасання  худоби  зріджувалися  лісові
                           масиви,  дубові  деревостани  використовували  для  відгодівлі  свиней
                           (тоді  ще  не  було  картоплі  й  кукурудзи).  Такі  форми  антропогенного
                           впливу  призвели  до  певних  змін  у  структурі  природних  ландшафтів.
                           Археологічні  дослідження  в  Україні  засвідчують,  що  в  епоху
                           трипільської культури (3500-1700рр. до н.є.) у Придніпров'ї, Побужжі,
                           Придністров'ї  вже  були  поселення,  мешканці  яких  впливали  на
                           природне середовище. У залізний вік в економічно розвинених країнах
                           Середземномор'я  вдосконалювалися  технічні  знаряддя  виробництва,  у
                           результаті чого антропогенний вплив посилювався і поступово досягав
                           регіональних  і  мультирегіональних  рівнів.  Після  винаходу  в  1784  р.
                           парової машини почався промислово-індустріальний етап техногенного
                           впливу  людини  на  навколишнє  середовище,  який  став  набувати
                           ландшафтно-зональних     масштабів.   У   природному     середовищі
                           (ландшафтах)  почалися  незворотні  явища  –  десильватизація,
                           десертизація,  ерозійні  процеси.  Якісно  відмінний,  глобальний  етап
                           впливу на довкілля почався з другої половини XX ст., коли техногенне
                           забруднення  стало  небезпечним  для  всієї  біосфери,  а  радіоактивне  –
                           для всього людства.
                                Аналізуючи  наслідки  антропогенного  впливу  на  складові
                           компоненти  біосфери,  ґрунтознавці  з'ясували,  що  екологічно
                           необґрунтоване землекористування протягом агрокультурного періоду
                           призвело  до  втрати  понад  2  млрд.  га  орних  земель,  виникнення
                           девастованих  угідь  (badland)  на  6,7  %  суходолу.  Тепер  для
                           землеробства  використовують  площу,  що  становить  лише  11  %
                           території суходолу, а для пасовищ – 26 %. Від різних видів ерозійних
                           процесів  щороку  змивається  25,4  млрд.  т  ґрунту,  що  істотно  знижує
                           його  родючість.  Починаючи  з  другої  половини  минулого  століття  у
                           загрозливому  екологічному  стані  виявився  Світовий  океан,  до
                           акваторій  якого  щороку  потрапляє  13-14  млн.  т  нафтопродуктів  та
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11