Page 28 - 6541

Під стійкими антропогенними забруднювачами розуміють такі, що
довго не зникають, не знищуються самостійно природою (різні пластмаси,
поліетилени, деякі метали, радіоактивні речовини з тривалим періодом
напіврозкладу тощо).
Нестійкі забруднювачі – ті, які негативно діють короткий час і
розкладаються, розчиняються чи знищуються в екосистемах завдяки
природним фізико-хімічним або біохімічним процесам.

За характером
Під навмисними забрудненнями розуміють:
• цілеспрямоване знищення лісів,
• використання родючих земель і пасовиськ під забудову,
• утворення внаслідок діяльності людини кар'єрів,
• неправильне використання поверхневих і підземних вод, мінеральних
ресурсів, вилов риби та ін.
Супутні забруднення – це поступові зміни стану атмосфери,
гідросфери, літосфери й біотосфери окремих районів та планети в цілому від
комплексного негативного впливу антропогенної діяльності. Це:
опустелювання, висихання боліт, озер, морів, поява кислотних дощів,
потепління клімату через «парниковий» ефект, зменшення озонового шару.

Спеціалісти вважають, що:
● близько 80-86 % забруднювачів повітря сконцентровано над сильно
розвиненими промисловими районами,
● 10-15% – над містами,
● 1-2% – над сільською місцевістю,
● 0,1% – над центральними районами Світового океану.

3.15 Методи визначення якості та обсягу забруднень
Для визначення ступеня забруднення довкілля та впливу того чи іншого
забруднювача (полютанта) на біоту й здоров'я людини, оцінки шкідливості
забруднювачів, проведення екологічних експертиз стану середовища або
окремих об'єктів чи районів нині в усьому світі користуються такими
поняттями, як:
● гранично допустимі концентрації шкідливих речовин (ГДК),
● гранично допустимі викиди (ГДВ) забруднювачів,
● гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН),
● максимально допустимий рівень (МДР),
● кризисні екологічні ситуації (КЕС),
● санітарно-захисні зони (СЗЗ) тощо.

29
В Україні стан довкілля нині контролюється кількома відомствами.