Page 27 - 6532

Поступово уточнюється й зведена ландшафтна карта, в основі
якої лежить схема-гіпотеза, складена в камеральних умовах.
Попередньо проведені контури геосистем, ретельно перевірені в
полі, наносяться на чистову карту. Малюнок її стає значно
складнішим за рахунок фацій.
Результатом площинного картування є великомасштабна
ландшафтна карта - синтез природних умов досліджуваної
території.
Тільки після ретельної перевірки на місцевості всіх
позначених на польовій карті контурів геосистем, польових
щоденників і журналів приступають до камеральної обробки всього
матеріалу.
Матеріали площинної зйомки узагальнюються у вигляді карти
фактичного матеріалу, великомасштабної ландшафтної карти й
фізико-географічної характеристики території, що картується.
Ландшафтна карта й карта фактичного матеріалу детальної
ділянки повинні бути складені в масштабі зйомки (бажано, щоб цей
масштаб збігався з масштабом карт опорного ландшафтного
профілю).
Карта фактичного матеріалу як і аналогічна карта
ландшафтного профілю повинна показувати точки комплексних
описів (з відповідними номерами), лінії профілів і точки, де
проводилися спеціальні спостереження. Крім зазначеного вище
навантаження, на карті варто показати горизонталі. Рисується карта
на кальці. Вона повинна бути під відповідним заголовком, мати
легенду, позначення масштабу й складу авторського колективу
карти.
Під час камерального періоду ландшафтна карта ще раз
перевіряється, уточнюється і потім уже начисто викреслюється на
папері. На карті можна зберегти горизонталі, тим більше, що багато
контурів урочищ і фацій відповідають їх обрисам; вона обов'язково
повинна мати заголовок, порядковий номер (для посилань у тексті),
масштаб, роки проведеної роботи.
Особливо ретельно треба підійти до побудови її легенди.
Вона повинна бути комплексною й давати загальне уявлення про
специфіку того або іншого контуру. Одночасно легенда повинна
бути по можливості лаконічною й не підмінювати собою текст.
Тому насамперед у ній повинні бути відзначені найбільш важливі
компоненти, ті, які визначають диференціацію виявлених
геосистем.
Як уже неодноразово відзначалося, провідними факторами у
відокремленні урочищ є рельєф, його генезис і літологія, а фацій -
специфіка рослинності й ґрунтів, обумовлена особливостями
мікрорельєфу й місцем розташування фацій у межах урочища. Це й

27