Page 26 - 6532

У порівнянні з текстом карта має ряд переваг. Вона дозволяє
здійснювати одночасний огляд території, створює наочніше
уявлення про територіальні особливості розподілу геосистем, їхню
ієрархію, просторові співвідношення між собою, про площу,
конфігурацію, положенні в межах вищого таксона. Заповнення
площі контурів розфарбуванням певного кольору або
штрихуваннями дозволяє зробити карту більш інформативною й
краще сприймати інформацію. Карта відображає явища з однаковим
ступенем вірогідності по всій площі.
Основне завдання при великомасштабному картуванні -
вивчення структури ландшафту, детальне картографування його
морфологічних частин, виявлення їхніх природних особливостей,
внутрішніх і зовнішніх взаємодій, історії розвитку й ходу сучасних
природних процесів.
На відміну від профілю при площинній зйомці польовими
дослідженнями охоплюється більша територія.
Як правило перед виходом у поле для проведення площинної
зйомки знайомляться із усіма наявними картографічними й
літературними матеріалами, що стосуються безпосередньо регіону
досліджень, підбирають карти, розглядають легенди, робить
необхідні викопіювання зі складеної камеральним шляхом
попередньої ландшафтної карти-гіпотези й з галузевих карт.
Польові дослідження починаються з рекогносцирувальних
маршрутів. Метою рекогносцировки насамперед є уточнення
місцезнаходження й границь ділянки. Границі, відзначені на карті,
фіксуються на місцевості; там, де це необхідно, вони закріплюються
реперами. Під час рекогносцировки намічаються також місця
комплексних описів, встановлюються лінії ландшафтних профілів,
які прокладаються по найбільш типових напрямках.
Рекогносцировка виконується й для того, щоб вибрати в межах
території, яка картується, ключові ділянки для проведення
детальніших спостережень.
Приступають до картування, маючи попередню ландшафтну
картосхему, на якій нанесені урочища.
Однієї з першочергових задач площинної ландшафтної
зйомки є уточнення й вивчення границь геосистем, виділених на
попередній карті-гіпотезі. Виявлені фації наносяться на топооснову,
на якій одночасно остаточно коректуються границі їхніх контурів.
Виявлення й нанесення на карту ландшафтних границь із
детальним їх аналізом - це лише перший етап при вивченні
природних територіальних комплексів. Далі, як і на профілі, у
межах виявленого контуру, у найбільш типовому його місці,
вибирається територія, так звана «точка комплексного опису», де
проводиться вивчення цієї фації.

26