Page 95 - 6530

типових природних рослинних угруповань, які підлягають
охороні. Зелена книга є основою для розроблення охоронних
заходів щодо збереження, відтворення та використання
занесених до неї природних рослинних угруповань, охорона
яких спрямовується на збереження їх ценотичної структури,
популяцій рідкісних видів рослин та умов місцезростання.
Ведення Зеленої книги України передбачає організацію
системи заходів, що інтегруються на забезпечення збереження
рослинних угруповань.
Основні положення ведення Зеленої книги України
базуються на принципах:
 централізованого управління;
 координації дій;
 пріоритетності наукової ініціативи;
 обов’язкового інформування громадськості;
 необхідності обліку, кадастру та моніторингу
рідкісних рослинних угруповань;
 зацікавленості та відповідальності
землекористувачів;
 відповідності міжнародним вимогам.
Ідеологія Зеленої книги України знайшла своє втілення
у цілому ряді прийнятих законодавчих та нормативних
документів, зокрема: «Програмі перспективного розвитку
заповідної справи в Україні (Заповідники)» (22 вересня 1994
р.), «Положенні про Зелену книгу України» (19 лютого 1997
р.; 29 серпня 2002 р.), «Національній доповіді України про
збереження біологічного різноманіття» (1997), «Концепції
збереження біологічного різноманіття України» (12 травня
1997 р.), «Про затвердження Положення про водно-болотні
угіддя загальнодержавного значення» (8 лютого 1999 р.),
«Про рослинний світ» (9 квітня 1999 р.), «Про
Загальнодержавну програму формування національної
екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (21 вересні
2000 р.).
Можна виділити такий ступінь збереженості
угруповань:
 абсолютно корінні угруповання - ті угруповання,
що сформувались без впливу людини;
 практично корінні угруповання - ті угруповання,
структура яких під впливом антропогенних факторів не

95