Page 60 - 6522

нефільтрованій та фільтрованій пробах води відповідно.
Якщо пробу води не аналізують одразу після відбору
проби, то її консервують додаванням 5 мл концентрованої
азотної кислоти на 1 л води.
Мідь визначають хемілюмінесцентним,
полярографічним та екстракційно-фотометричним
методами. Проби води, які містять ціаніди, консервувати
не треба. В інших випадках воду консервують додаванням
5 мл концентрованої азотної кислоти на 1 л води.
Консервація проби особливо необхідна, якщо вміст міді
становить 1 мг/л і менше.
Цинк визначають екстракційно-фотометричним та
інверсійно-вольтам-перометричним методами. Проби
води з низьким вмістом цинку і при відсутності у них
ціанідів консервують додаванням 1 мл концентрованої
сірчаної кислоти на 1 л води. Для роздільного визначення
розчинених і нерозчинених форм цинку пробу фільтрують
одразу після її відбору.
Кобальт у природних водах визначають
фотометричним методом. Проби відбирають у
поліетиленові ємкості, фільтрують для видалення зависей
і консервують, додаючи 20 мл соляної кислоти на 1 л
води.
Молібден визначають фотометричним методом з
тіоціанатом. У природних водах молібден міститься у
вигляді сполук, у яких його ступінь окиснення дорівнює +
6.
Визначення токсичних елементів [1]. У
забруднених водах також можуть міститись різні токсичні
елементи, наприклад: Al, As, Be, V,
Алюміній в природних водах визначають
фотометричним методом. Пробу одразу після її відбору
фільтрують та консервують, додаючи 5 мл
концентрованої соляної кислоти на 1 л води.
Арсен в природних водах визначають
фотометричним методом з діетилдитіокарбамінатом
срібла. Проби води консервують додаванням 5 мл
концентрованої соляної кислоти на 1 л.
Берилій в природних водах визначають
фотометричним методом з берилоном і з алюміноном. Для

60