Page 54 - 6522

чашу і витримують деякий час, а потім переносять у
широкогорлий посуд. Дрібні шматочки льоду насипають у
лійку Бюхнера, змивають гарячою дистильованою водою і
переносять у посуд для проби. Сніг, сніжний покрив та
лід відморожують при кімнатній температурі [1].
З метою зберігання хімічного складу та фізичних
властивостей проби води на момент її відбору
використовують консервацію [1]. Її проводять у тих
випадках, коли немає можливості виконати аналіз на місці
відбору проби. Проте аналіз таких проб необхідно
проводити наступного дня, але не пізніше, ніж на третій
день після відбору проби води.
Для транспортування проби води відбирають у
скляний або поліетиленовий посуд з пробками і
герметично закривають, так щоб у посуді не залишилось
повітря [1]. Проби води зберігають в холодильнику при
температурі 3 – 4°С, а аналіз проводять тільки після того,
як її температура проби зрівняється з кімнатною.
Найбільш поширеними консервантами води є [1]:
– 1 мл концентрованої H 2SO 4 на 1 л води при
визначенні хімічного споживання кисню, C opг, N заг, N opг,
2+
+
–
–
NH 4 , NO 2 , NO 3 , Zn ;
– 5 мл концентрованої HNO 3 на 1 л води при
2+
2+
2+
2+
+
2+
визначенні іонів Mn , Сu , Ni , Cd , Pb , Ag , Сг(ІІІ,
VI);
– 2 – 4 мл хлороформу на 1 л води при визначенні
–
–
2–
+
кольоровості, NH 4 , NO 2 , NO 3 , SO 4 , фосфатів та
синтетичних ПАР.
Визначення хімічних інгредієнтів у розчиненому
стані, колоїдно-дисперсній формі та в зависях [1]. Для
виділення зависей із природних вод застосовують
відстоювання проби води, фільтрацію, а найбільш
поширеними є центрифугування та мембранна фільтрація.
При виділенні колоїдних частинок використовують
фільтрування води через мембранний фільтр відповідного
діаметра.
Концентрування мікрокомпонентів [1]
неорганічних та органічних сполук проводять після
попереднього фільтрування води або центрифугування.
Для концентрування мікрокомпонентів використовують
54