Page 23 - 6520

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОГО ВОДООБМІНУ ОЗЕРА,
СТВОРЕНОГО ДЛЯ РОБОТИ ГЕС
Мета: набуття студентами практичних навиків реалізації методики
розрахунку моделей водообміну річки-озеро.
В завдання роботи входить:
створення моделі водобміну системи річки - озеро - річка N, на
якій побудована ГЕС;
проведення прогнозної оцінки внутрішнього водообміну озера
методом водного балансу з метою регулювання роботи ГЕС.
Основні теоретичні положення
Регіональні моделі відображають комплекс дій і процедур, які
необхідно виконати для оцінки стану навколишнього природного
середовища в межах окремо взятого регіону, який характеризується
ідентичними умовами розвитку процесів. Функціонування регіональної
моделі полягає в постійному одержані інформації за результатами
регіональних робіт, спеціалізованих досліджень і стаціонарних
спостережень. Все це дозволяє зменшити ступінь невизначеності моделі за
допомогою уточнення регіональних закономірностей.
Розглянемо розрахунок регіональної моделі на прикладі озера N, яке
створене для роботи ГЕС на річці N, і проведемо прогнозну оцінку
внутрішнього водообміну озера N методом водного балансу з метою
регулювання роботи ГЕС.
Озеро має три котловини Північну, Середню і Південну і
характеризується постійним потоком води, направленого з Північної
котловини через Середню в Південну і потім в річку N.
Метод водного балансу полягає у врахуванні всіх факторів, які
впливають на величину рівня води в озері, та виражається рівнянням (5.1):
Н В L (5.1)

де Н - змінення рівня озера (котловини); В - відтік води з озера
(котловини); L - прихід води до озера (котловини), який визначається за
рівнянням (5.2):
L П О М (5.2)

де П - приток річок до озеру (котловини); О - атмосферні опади на
поверхню озера; М - випаровування (конденсація) з поверхні озера.
Величина водного балансу озера обумовлена особливостями
факторів, які впливають на її значення, і визначає існування постійного
потоку, направленого з Північної котловини через Середню в Південну і
потім в річку N. Вплив вітру на водну поверхню, а також змінне
температурне поле озера та гравітаційне поле Землі значно впливають на
рух водних мас озера. Величини річного притоку до окремих частин озера
підраховуються безпосередньо з площин басейну, що прилягають до
дільниць берегової смуги. Реальну величину поступлення води з річок до

23