Page 9 - 6504

Тема 2. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ

Площа України 603,7 тис.км 2 (60,37 млн.га).
Сільськогосподарські угіддя займають 42,8 млн.га (71% від площі
всіх земель), орні землі – 32,55 млн.га (54% від усіх земель і 76% від
площі сільськогосподарських угідь), ліси –10,44 млн.га.
Зрошувані землі займають 2329,7 тис. га, що становить 3,9%
території країни, з них: сільськогосподарські угіддя – 2323,9 тис. га
(рілля – 2244 тис. га, перелоги – 0,2, багаторічні насадження – 67,3,
сіножаті – 2,8, пасовища – 9,6 тис. га), ліси та інші лісовкриті площі
– 0,4 тис. га. Протягом останніх 10 років майже у 4 рази зросли
площі зрошуваних земель, які не поливаються взагалі, при цьому
зменшилися і норми поливу сільськогосподарських культур, що
знизило водноекологічне навантаження на грунти.
У структурі земельного фонду налічується 3296,9 тис. га
осушених земель, які поширені на території 19 областей країни
(крім Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської,
Херсонської, Запорізької областей та АР Крим). Найбільші площі
осушених земель знаходяться у Львівській (513,2 тис. га).
Житомирській (425,4 тис. га), Волинській (416,6тис. га), Рівненській
(390,4тис. га) та Чернігівській (300,0 тис. га) областях.
У зв’язку із вилученням земель для потреб будівництва
населених пунктів, доріг та інших елементів інфраструктури площа
сільськогосподарських угідь (в т.ч. і ріллі) постійно зменшуються,
що істотно впливає на рівень землезабезпечення. Площа
сільськогосподарських угідь на душу населення порівняно з 1950
роком у 2003 році зменшилась з 1,24 до 0,89 га (на 28 %), а ріллі з
1,0 до 0,68 га (на 32 %).
Враховуючи це, а також те, що земля є матеріальною основою
розвитку всіх галузей економіки, виробництва продуктів харчування
і сировини для промисловості, однією з найбільш актуальних
проблем, розв’язання якої забезпечить сприятливі умови
проживання і розвитку сучасного і майбутніх поколінь є
забезпечення раціонального використання і охорони земельних
ресурсів.
У зв’язку із земельною реформою розвиток земельних
відносин характеризується появою нових форм землекористування
на основі різних форм власності, докорінною зміною системи
управління земельними ресурсами.

8