Page 11 - 6504
P. 11
освоєністю (10-12%). Ділянки ріллі, розташовані серед лісів і лук,
мають дрібні розміри. Більша частина сільськогосподарських угідь
зосереджена у передгірських районах, у міжгірних пониженнях і
долинах гірських рік. Тільки Закарпатська низовина має високу
освоєність (70% сільськогосподарські угіддя, 60% рілля).
У відповідності до ст.19 Земельного кодексу України (2001)
землі за основним цільовим призначенням поділяються на 9
категорій:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової і громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
д) землі рекреаційного призначення;
е) землі історико-культурного призначення;
є)землі лісового фонду;
ж) землі водного фонду;
з) землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики,
оборони та іншого призначення.
Збереження грунтового покриву і підвищення родючості
грунтів – важлива умова підвищення біологічної продуктивності
природних ландшафтів, лісів і агроценозів.
Україна має багаті грунтові ресурси. На 2/3 її території
залягають родючі чорноземи, темно-сірі лісові, лучні і інші грунти.
Значні площі займають також і малородючі грунти. До них
належать:
• легкі піщані і супіщані дерно-підзолисті грунти у
Поліссі (понад 3 млн. га), які потребують вапнування
та інтенсивного удобрення;
• перезволожені кислі буро-підзолисті оглеєні грунти у
передгір’ях Карпат (близько 400 тис. га), на яких
необхідно застосовувати складний меліоративний
(окультурюючий) комплекс;
• солонці і солонцюваті чорноземно-лучні грунти,
солончаки і солоді лівобережного лісостепу (834 тис.
га),
• еродовані грунти всіх зон, грунти на ерозійно
небезпечних схилах, де необхідно застосовувати
10