Page 10 - 6504
P. 10

Понад  50%  сільськогосподарських  угідь  і  60%  ріллі
                            представлено  чорноземними  грунтами.  Таким  чином,  Україна  має
                            сприятливі  грунтові  умови  для  розвитку  сільськогосподарського
                            виробництва.  Неоднорідність  цих  умов,  що  зв’язана  із  зміною
                            природних  факторів,  відображена  у  поділі  території  країни  на
                            природно-сільськогосподарські  зони.  Кожна  зона  має  свої
                            особливості у структурі земельних ресурсів, сільськогосподарських
                            і лісових угідь.
                                  Полісся  займає  майже  20%  площі  України,  відрізняється
                            порівняно  низьким  ступенем  сільськогосподарської  освоєності
                            земельного  фонду  і  високою  питомою  вагою  природних  кормових
                            угідь. Тут зосереджено понад 25% усіх сіножатей і пасовищ країни,
                            40%  лісів,  майже  50%  усіх  заболочених  земель.  Ліси,  болота  і
                            чагарники  вклинюються  у  сільськогосподарські  угіддя,  тому  для
                            зони     характерна     дрібноконтурність     і    роздробленість
                            землекористування.
                                  Лісостеп  –  найбільша  зона  країни  (33%  загальної  площі),
                            характеризується високою сільськогосподарською освоєністю (76%)
                            і  розораністю  (66%).  Грунтові  і  кліматичні  умови  найбільш
                            сприятливі для інтенсивного ведення сільського господарства.
                                  Степова  зона  поділяється  на  дві  підзони  –  Північну  і
                            Південну. Північний степ займає понад 25% території держави і має
                            найвищу сільськогосподарську освоєність (81%) і розораність (67%)
                            і  найбільші  за  розмірами поля  завдяки  одноманітному  грунтовому
                            покриву.  Все  це  у  поєднанні  з  теплим  кліматом  і  задовільним
                            вологозабезпеченням сприяє інтенсивному розвитку землеробства і
                            садівництва.
                                  Південна підзона степу займає близько 14% території країни,
                            освоєність і розораність тут дещо нижчі, ніж у Північній підзоні, що
                            пов’язано  із  складнішим  грунтовим  покривом,  поширенням
                            засолених  і  солонцюватих  грунтів.  Природна  зволоженість
                            недостатня,  тому  тут  розвинуте  зрошення,  яке  забезпечує
                            інтенсивний рівень землеробства, садівництва, виноградарства.
                                  Гірський  Крим.  Займає  невелику  територію,  відрізняється
                            підвищеною  лісистістю.  Орні  землі  складають  всього  21,8%,
                            плодові  багаторічні  насадження  –  9,7%.  Завдяки  теплому  клімату,
                            відносно  доброму  зволоженню,  а  також  зрошенню  вони
                            використовуються досить інтенсивно.
                                  Українські  Карпати.  Характеризуються  найбільш  високою
                            лісистістю  (близько  60%)  і  низькою  сільськогосподарською

















                                                          9
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15