Page 31 - 6504
P. 31

Кисневий  режим  у  річках  України  задовільний,  за  винятком
                            локального та короткотермінового зменшення вмісту кисню у водах
                            окремих  річок  та  водойм  у  літній  період.  Останнє  пояснюється
                            зменшенням розчинності кисню при високих температурах води.
                                  У переважній більшості річкових басейнів України тривалий
                            час  спостерігається  тенденція  до  зменшення  вмісту  у  воді
                            мінеральних  сполук  азоту  (Nмінер.),  які  визначають  рівень
                            евтрофування  природних  вод.  У  річках  Криму  вміст  Nмінер.  за
                            останні роки не змінився, а у воді Дніпра відзначено тенденцію до
                            його зменшення.
                                  У водах Дунаю, Південного Бугу, Дністра, в річках Криму та
                            Приазов’я  протягом  останніх  років  спостерігалося  незначне
                            зниження вмісту мінеральних сполук фосфору.
                                  У  водах  Дунаю,  Дніпра,  Західного  Бугу  зафіксовано
                            зменшення концентрації розчинених органічних речовин, в той же
                            час у стоці Дністра та Південного Бугу їх вміст зростає.
                                  Забруднення  важкими  металами  поверхневих  вод  більшості
                            річок України має тенденцію до зниження. Найвищий вміст міді та
                            марганцю  спостерігався  у  басейні  Дністра;  цинку  –  у  водах
                            Південного Бугу та Сіверського Дінця; хрому – у басейні Західного
                            Бугу.  Найнижчий  вміст  усіх  металів  у  водному  середовищі,  окрім
                            міді, зафіксовано у водних об’єктах Криму.
                                  У    міру   зростання    забрудненості   водного    об’єкта
                            послаблюється  біологічний  механізм  самоочищення.  Переважно
                            розвиваються синьо-зелені водорості і анаеробні бактерії. поступово
                            зникають  вищі  форми  життя.  Найбільше  ця  проблема  стосується
                            малих  річок.  Вони  мають,  з  одного  боку,  високе  забруднення,  а  з
                            іншого – невелику стійкість і потенціал самоочищення. Це означає,
                            що більшими темпами відбувається деградація малих річок і на
                            їх охорону необхідно направляти зусилля в першу чергу.
                                  Якість  підземних  вод  постійно  погіршується.  В  Україні
                            виявлено  понад  290  осередків  забруднення  підземних  вод,
                            побудовано  3000  фільтруючих  накопичувачів  стічних  вод.
                            Найбільш  незадовільний  якісний  стан  підземних  вод  на  півдні
                            України  –  в  Одеській,  Миколаївській,  Херсонській,  Запорізькій
                            областях та Автономній республіці Крим. Пестицидне забруднення
                            вище  за  нормативні  величини  спостерігається  у  Вінницькій,
                            Житомирській,  Луганській,  Миколаївській  і  Одеській  областях  та
                            Автономній  республіці  Крим.  Нітратне  забруднення  більше  ГДК



















                                                          30
   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35   36