Page 27 - 6504
P. 27

Карст (карстові явища) – розчинення водою деяких гірських
                            порід  (вапняків,  гіпсів)  з  утворенням  заглибин  на  поверхні  землі
                            (воронок, провалів) або пустот (печер).
                                  Абразія  –  руйнування  берегів  і  прибережних  частин  дна
                            великих водойм (морів, озер, водосховищ) хвилями і прибоєм.
                                  Україна  належить  до  регіонів  із  складною  геологічною  і
                            сейсмотектонічною  обстановкою,  що  зумовлює  широкий  розвиток
                            екзогенних  геологічних  процесів  –  зсувів,  карсту,  підтоплення,
                            ерозії,  абразії  та  ін.,  які  негативно  впливають  на  стан  і
                            продуктивність  природних  екосистем,  безпеку  промислових  і
                            житлових об’єктів.
                                  Порушення  рівноваги  у  системі  „вода  –  територія”  під
                            впливом  гірничих  робіт,  промислової  забудови,  меліоративного  і
                            гідротехнічного будівництва, накопичення великих водних мас (до
                            24 тис. водосховищ та водойм загальною площею водної поверхні
                                           2
                            понад 13000 км ), перерозподіл стоку поверхневих та підземних вод,
                            а також збільшення їх використання, значна розораність земель, за
                            відсутності  системи  грунтоводоохоронних  заходів  на  водозборах
                            призвели до значної активізації екзогенних геологічних процесів.
                                  На  60  %  території  України  розвиваються  процеси
                            карстоутворення,  зокрема  на  27  %  проявляється  відкритий  карст.
                            Найбільш  значна  ураженість  цими  процесами  спостерігається  на
                            території   західних   (Волинська,   Рівненська,   Тернопільська,
                            ІваноФранківська),  східних  (Донецька,  Луганська)  і  південних
                            (Миколаївська,  Одеська)  областей.  На  50  %  освоєних  схилових
                            площ  розвиваються  зсуви,  що  дуже  поширені  у  Закарпатській,
                            Івано-Франківській.  Чернівецькій,  Одеській,  Дніпропетровській
                            областях.
                                  На  70  %  площі  гірських  водозборів  (Івано-Франківська.
                            Закарпатська області й Республіка Крим) розвинуті селеві процеси,
                            ураженість якими становить 3-25%.
                                  На 17 % території розвинуті процеси підтоплення у зв’язку з
                            багаторічним  природним  високим  стоянням  рівня  грунтових  вод
                            (райони  Полісся),  80  %  площ  зрошуваних  земель  (у  південних
                            регіонах  країни)  зазнають  підтоплення,  а  ураженість  процесами
                            засолення грунтів становить 11-25 %.
                                  Найінтенсивніша  переробка  берегів  спостерігається  на
                            найбільших  в  Україні  водосховищах  Дніпровського  каскаду,
                            довжина    берегової   лінії   яких  перевищує    3000   км.   На
                            Чорноморському     та   Азовському    узбережжі   спостерігається

















                                                          26
   22   23   24   25   26   27   28   29   30   31   32