Page 9 - 6481
P. 9

обсяг стічних вод та твердих відходів промислових та комунальних
           об’єктів, рознесених по адміністративних одиницях (областях), що
           вимірюються  в  тисячах  тонн  на  квадратний  кілометр  за  рік.  В
           залежності від величини МТН регіони поділяються на:
                                                                        2
                техногенно–напружені, які мають МНТ 100–1000 тис.т /км ;
           до них належать Київська область (має максимальний МНТ 1000
                   2
           тис.т /км  за рік.), Дніпропетровська, Донецька, і Запорізька області;
                                                                     2
                середні - з показниками МНТ 10–50 і 50–100 тис.т/км  за рік
           (Львівська,  Івано–Франківська,  Хмельницька,  Вінницька,  Одеська,
           Черкаська,  Полтавська,  Харківська,  Луганська,  Херсонська  та
           Автономна Республіка Крим);
                                                                2
                з мінімальними показниками МНТ (1–10 тис.т /км  за рік), які
           характерні   для    Волинської,    Рівненської,   Житомирської,
           Чернівецької, Тернопільської, і Закарпатської областей.
                Таким  чином,  необхідність  розробки  ГДК  не  тільки  за
           гігієнічними,  але  й  за  екологічними  ознаками  шкідливості  є
           очевидна.  Хоч  для  деяких  речовин  порогові  концентрації  і
           встановлені,  однак  державної  системи  нормативно–правової
           діяльності по розробці та затвердженню екологічних норм, правил і
           регламентів не існує.
                Отже,  екологічні нормативи захищають інтереси  екосистем  і
           здоров’я  людей  у  більшій  мірі  і  в  ряді  випадків  вони  є  більш
           економічними.
                1.4 Науково-технічне нормування
                Санітарно–гігієнічні  та  екологічні  нормативи  визначають
           якість  об’єктів  оточуючого  природного  середовища  відносно
           здоров’я людини і стану екосистем, однак не вказують на джерело
           впливу  і  не  регулюють  його  діяльність.  Вимоги,  які  ставляться
           безпосередньо  до  джерел  антропогенних  впливів  на  оточуюче
           середовище, встановлюються науково–технічними нормативами.
                Науково–технічне      нормування     передбачає    введення
           обмежень  діяльності  господарських  об’єктів  відносно  забруднення
           оточуючого  середовища,  тобто  визначає  гранично  допустимі
           інтенсивності потоків шкідливих речовин, які можуть надходити від
           джерел  впливу  в  повітря,  воду  і  грунт.  Таким  чином,  від
           підприємств  вимагається  не  безпосереднє  забезпечення  тих  або
           інших  ГДК,  а  дотримання  гранично  допустимих  викидів  і  скидів
           шкідливих  речовин,  які  встановлені  для  народногосподарського
           об’єкту в цілому або для конкретних джерел, які входять до складу
           цього об’єкту.
                До науково–технічних нормативів, крім нормативів скидів та
           викидів,  відносяться  також  технологічні,  технічні,  будівельні,
           містобудівельні  норми  і  правила,  які  містять  вимоги  з  охорони


                                           9
   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14