Page 7 - 6481

визначити граничні значення їх вмісту, при яких ці речовини не
здійснюють негативного впливу на організм людини, рослин,
тварин, на ландшафт в цілому, на ті або інші технологічні процеси,
на технічні споруди тощо.
Оптимізація забруднюючих речовин в природних
середовищах здійснюється шляхом санітарно–гігієнічного
нормування. Основним його завданням с розробка санітарно–
гігієнічних нормативів.
Санітарно–гігієнічні нормативи – найбільш розвинута і
поширена система норм, правил і регламентів для оцінювання стану
навколишнього середовища.
Санітарно–гігієнічне нормування охоплює також виробничу
та житлово–побутову сфери в житті людини. Встановлені і
затверджені нормативи є обов’язковими на всій території України.
Основні характеристики санітарно–гігієнічного
нормування: токсикант, доза, концентрація, границі шкідливої дії.
Токсикант – отруйна, шкідлива для здоров’я речовина. Для
оцінювання токсичності речовини проводяться досліди на тваринах
з наступною екстраполяцією експериментальних даних на людину.
Доза – кількість (маса) шкідливої речовини, яка надійшла в
організм, відносно маси тіла (мг/кг).
Концентрація – кількість речовини відносно одиниці об’єму
3
або маси повітря {мг/м ), води (мг/л), ґрунту {мг/кг).
Границя шкідливої дії – це мінімальна доза речовини, при
впливі якої в організмі виникають зміни, що виходять за межі
фізіологічних та пристосувальних реакцій. Таким чином, гранична
доза речовини (або гранична дія загалом) викликає в біологічному
організмі відгук, який не може бути компенсований за рахунок
гомеостатичних механізмів (тобто механізмів підтримання
внутрішньої рівноваги організму),
ГДК – це кількість шкідливої речовини в тому або іншому
природному середовищі ( воді, повітрі, грунті), віднесена до маси
або об’єму конкретного компонента, яка при постійному контакті
або впливі в певний проміжок часу практично не здійснює впливу на
здоров’я людини і не викликає несприятливих наслідків у її
потомства.
Фонова концентрація – концентрація наявних у повітрі, воді
чи грунті шкідливих домішок на певний час на певній території.
Таким чином, санітарно–гігієнічне нормування охоплює всі
сфери оточуючого середовища та різні шляхи надходження
шкідливих речовин в організм людини, хоча дуже рідко відображає
комбіновану дію (одночасну або послідовну дію деяких речовин при
одному і тому ж шляху надходження) і не враховує ефектів
комплексного надходження шкідливих речовин в організм різними

7