Page 6 - 6481

 гранично допустимі концентрації забруднюючих
речовин у навколишньому середовищі,
 гранично допустимі рівні акустичного шкідливого
впливу на навколишнє середовище;
 гранично допустимі рівні електромагнітного
шкідливого впливу на навколишнє середовище;
 гранично допустимі рівні радіаційного шкідливого
впливу на навколишнє середовище;
 гранично допустимий вміст шкідливих речовин у
продуктах харчування;
2 - гранично допустимі викиди та скиди:
 гранично допустимі викиди у навколишнє середовище
забруднюючих хімічних речовин;
 гранично допустимі скиди у навколишнє середовище
забруднюючих хімічних речовин;
3 - рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних
факторів:
 гранично допустимі рівні шкідливого впливу фізичних
факторів на природне середовище;
 гранично допустимі рівні шкідливого впливу
біологічних факторів на природне середовище.
Види нормування. Нормування антропогенного
навантаження на природне середовище та розробка нормативів
ведеться у трьох основних напрямках:
♦ санітарно–гігієнічне нормування – розробка системи
норм, правил і регламентів для оцінювання стану
навколишнього середовища в інтересах охорони
здоров’я людини і збереження генетичного фонду
деяких популяцій рослинного і тваринного світу;
♦ екологічне нормування – розробка системи норм,
правил і регламентів допустимого навантаження на
екосистеми;
♦ науково–технічне нормування – розробка системи
норм, правил і вимог, які ставляться безпосередньо до
джерел антропогенних впливів на оточуюче
середовище.
1.2 Санітарно–гігієнічне нормування
Серед несприятливих екологічних впливів на людину і
біосферу в цілому найбільшу безпосередню небезпеку
представляють забруднення природних середовищ, робочих
приміщень, помешкання та всіх інших об’єктів оточуючого
середовища. Для оцінки рівня забруднення необхідна оптимізація –
гігієнічна регламентація вмісту шкідливих речовин, яка дозволяє

6