Page 8 - 6480
P. 8

шляхами і з різних середовищ (з повітря, води, з їжею, через шкіряні
           покрови  тощо)  і  сукупного  впливу  всього  різноманіття  фізичних,
           хімічних  і  біологічних  факторів  оточуючого  середовища.  Існують
           лише  обмежені  переліки  речовин,  які  враховують  ефект  сумації  в
           умовах їх одночасного вмісту в атмосферному повітрі.
                Для  речовин,  про  дію  яких  не  накопичено  достатньої
           інформації,   можуть   встановлюватись    тимчасово    допустимі
           концентрації  (ТДК)  тобто  отримані  розрахунковим  шляхом
           нормативи,  які  рекомендуються  для  використання  протягом  2–3
           років.  Іноді  використовують  і  інші  характеристики  забруднюючих
           речовин, такі як летальна доза та летальна концентрація.
                Проте  слід  враховувати,  цю  одні  і  ті  ж  концентрації
           шкідливих речовин по різному впливають на організм в залежності
           від того, де вони знаходяться: у повітрі, воді чи грунті. Тому ГДК
           шкідливих  речовин  в  різних  середовищах  можуть  дуже
           відрізнятися.
                1.3 Екологічне нормування
                Екологічне  нормування  передбачає  так  зване  допустиме
           навантаження на екосистеми.
                Допустимим  вважають  таке  навантаження,  під  впливом
           якого  відхилення  від  нормального  стану  системи  гарантовано  не
           перевищує  природних  змін  середовища,  а  отже  не  викликає
           небажаних  наслідків  у  біоті  і  не  призводить  до  погіршення  якості
           оточуючого природного середовища.
                Таким  чином,  необхідність  розробки  ГДК  не  тільки  за
           санітарно–гігієнічними, але і за екологічними ознаками шкідливості
           є очевидна.
                Екологічні   нормативи    принципово     відрізняються   від
           санітарно–гігієнічних,     рибогосподарських       та      інших
           токсикологічних ГДК:
                  мета  санітарно–гігієнічних  норм  –  охорона  здоров’я
           людей та окремих популяцій живих організмів,
                  мета    екологічного    нормування      -   забезпечення
           нормального функціонування екологічних систем в цілому, в тому
           числі і здоров’я людини, тобто збереження встановленої рівноваги у
           природі в рамках можливої саморегуляції.
                Основні  характеристики  екологічного  нормування:  ЕДК.
           ЕДН.  МТН.  ЕДК  –  це  екологічно–допустимі  концентрації
           шкідливих  речовин  в  навколишньому  середовищі,  які  надходять  з
           різних  антропогенних  джерел  і  не  порушують  гомеостатичні
           механізми саморегуляції екосистем. ЕДН – це екологічно допустимі
           навантаження, які не перевищують  екологічної ємності  екосистем.
           МТН  –  модуль  техногенного  навантаження,  під  яким  розуміють


                                           8
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13