Page 5 - 6480

ЛЕКЦІЯ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ НОРМУВАННЯ
АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПРИРОДНЕ
СЕРЕДОВИЩЕ
1.1 Суть, мета, об’єкти і завдання нормування.
1.2 Санітарно–гігієнічне нормування.
1.3 Екологічне нормування.
1.4 Науково–технічне нормування
1.1 Суть, мета, об’єкти і завдання нормування.
Нормування – це діяльність по встановленню гранично
допустимих впливів людини на природу.
Мета нормування – забезпечення науково обгрунтованого
поєднання екологічних і економічних інтересів як основи
суспільного прогресу, в певній мірі компроміс між економікою і
екологією. Визначена таким чином мета нормування
антропогенного навантаження на оточуюче природне середовище
передбачає наявність граничних умов (нормативів) як на самий
вплив, так і на фактори середовища, які відображають і сам вплив, і
відгуки на нього екосистем.
Основними об’єктами нормування антропогенного
навантаження на природне середовище є: рівні концентрацій
забруднюючих речовин у навколишньому середовищі; рівні
акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого
впливу на навколишнє середовище; рівні вмісту шкідливих речовин
у продуктах харчування; рівні викидів та скидів у навколишнє
середовище забруднюючих хімічних речовин; рівні шкідливого
впливу фізичних та біологічних факторів.
Основним завданням нормування є розробка нормативів.
Нормативи лежать в основі вимірювання балансу екологічних і
економічних інтересів людини. Вони необхідні для створення
гармонічних еколого–економІчних систем. Міра розумного
поєднання інтересів – це гранично допустимий рівень
антропогенних впливів, перевищення яких створює небезпеку для
природного середовища та здоров’я людини.
Нормативи (нормативні матеріали) – це комплекс
довідкової інформації, необхідної для визначення норм збереження і
поліпшення якості навколишнього середовища та охорони здоров’я
людини, оптимізації негативного впливу антропогенного
навантаження на природне середовище.
Класифікація нормативів. Нормативи класифікуються за
такими видами:
1 - нормативи екологічної безпеки:

5