Page 9 - 6474
P. 9
різкого зимового спаду біогенного метаболізму. В межах України
широколистянолісові ландшафти поширені в однойменній зоні, на височинах у
західній та північній частинах лісостепової зони, у Передкарпатті, на схилах
Українських Карпат і Кримських гір. Широколистянолісові ландшафти
характеризуються помірно теплим літом з вегетаційним періодом 200 днів і
сумою температур 2700 °С, річною сумою опадів 600-620 мм. У структурі
широколистянолісових ландшафтів переважають височинні
глибокорозчленовані лесові рівнини із сірими і темно-сірими лісовими
грунтами під грабовими дібровами, а на високих вододілах — буковими
лісами. На правобережжі й лівобережжі Дніпра в межах лісостепової зони
широколистянолісові ландшафти розвинулись на височинах та їх схилах і
високих правобережжях приток Дніпра.
У характері та поширенні широколистянолісових ландшафтів у складі
висотної поясності Українських Карпат і Кримських гір спостерігаються певні
відмінності, пов'язані з їх різним положенням у системі зональності,
неоднаковим впливом орографічного та експозиційного факторів.
Лісостепові ландшафти — тип рівнинних ландшафтів, що
сформувалися в умовах оптимального співвідношення тепла і вологи
переважно на лесових породах. Сучасна генетико-морфологічна структура цих
ландшафтів сформувалася в основному в антропогеновий період. Їх
характерною рисою є широкий розвиток балок та ярів, особливо на
височинних та долинно-річкових схилах. Ландшафтна структура схилових
лісостепових ландшафтів ускладнюється ерозійно-зсувними процесами,
зсувами в долині Дніпра, долинах інших річок, у балках і ярах. Для цих
ландшафтів характерне чергування височинних, схилових, низовинних і
долинних природних комплексів, великих площ орних земель, лісових масивів,
з чим пов'язані помітні контрасти їхньої тепло- і вологозабезпеченості. За цих
умов у низовинних лісостепових ландшафтах спостерігаються процеси
соленакопичення, заболочування, суфозія. Лісостепові ландшафти поділяють
на північно- та південнолісостепові. Північнолісостепові ландшафти є
9
