Page 11 - 6474

солонцюватістю темно-каштанових ґрунтів. Сухостепові ландшафти мають

строкату ландшафтно-морфологічну структуру. Наявність солонцевих і

солончакових природних комплексів на півдні Причорноморської низовини, у

Присивашші надає цим ландшафтам напівпустельних рис.

На території України розвинулись також лучні, болотні типи ландшафтів.

Прояв зональних ландшафтоутворюючих процесів, істотні зміни

елементів теплового і водного режиму, балансів органічних і мінеральних

речовин залежать від континентально-океанічного перенесення тепла і вологи,

від геолого-геоморфологічної будови поверхні, орографії. Цим зумовлюються

внутрізональні відмінності рівнинних ландшафтів; вертикальна диференціація

ландшафтів височин та ярусність (висотна поясність) гірських ландшафтів, що

враховується при фізико-географічному районуванні.

У результаті комплексних досліджень природних умов систематизовано

природно-територіальні комплекси, виявлено ландшафтне різноманіття

території України, складено ландшафтну карту і на цій основі обґрунтовано

схему фізико-географічного районування (рис.1).

Наукове і прикладне значення ландшафтних карт визначається тим, що

вони відображають ландшафтну структуру території і загальні властивості

природних комплексів у систематичному вигляді. Інакше кажучи, ландшафтні

карти відображають об'єктивно існуючу диференціацію географічної оболонки,

яка виявляється у формі просторово обмежених поєднань ландшафтів, що

історично склалися, безперервно розвиваються і виділяються як природні

комплекси (ландшафти).

Ландшафтні карти є синтезуючими і належать до типологічних.

Об'єктами зображення на ландшафтних картах є типологічні природні

комплекси — фації, урочища, місцевості або їх класифікаційні об'єднання. На

дрібномасштабних ландшафтних картах можуть бути зображені класифікаційні

об'єднання ландшафтів — види (підвиди), типи (підтипи) і класи (підкласи).

11