Page 28 - 6474

дослідниками і “споживачами” красот природи – місцевим населенням,

туристами і рекреантами.

Естетичні якості ландшафтів вивчаються в конкретних просторово-

часових межах. Ці дослідження відрізняються високим ступенем

суб’єктивності їх оцінювання. Тому важливим є виявлення об’єктивних ознак,

що здатні впливати на споживача естетичної цінності природи.

У процесі впливу ландшафту на людину велику роль відіграє його

естетична цінність. Виявлення естетичних якостей ландшафту – зовнішніх

(видимих) і внутрішніх (невидимих) – головне завдання дослідження.

До зовнішніх відносимо непорушеність, мальовничість (комфортність та

інформативність), виразність пейзажу, різноманітність (зовнішню і

внутрішню), гармонійність, привабливість. До внутрішніх якостей належить

ландшафтна організованість, що проявляється у диференціації та інтеграції

ландшафтоутворюючих складових. Ландшафти оцінюються з позиції

виконання ними естетичних функцій, що залежать від перетину натуральних

(природних) і антропогенних чинників ландшафтогенезу.

Під естетичним потенціалом ландшафту слід розуміти його природні та

антропогенні властивості, що здатні викликати у людини різні емоції.

Естетичний потенціал ландшафту - властивість ландшафту через свої

виняткові і звичайні риси викликати в людини почуття захоплення, інтересу,

прив’язаності тощо. Необхідність обґрунтування поняття естетичного

потенціалу випливає з природної потреби кожної людини і суспільства загалом

у природній красі, у можливості спостерігати естетичні прояви в ландшафті,

насолоджуватися мальовничістю, гармонійністю та привабливістю пейзажу.

Виявлення естетичних якостей ландшафту здійснюється шляхом

естетичного оцінювання пейзажів за методикою литовських вчених

К.І.Ерингіса – А.-Р.А.Будрюнаса (1975). За цією методикою естетичне

оцінювання здійснюється за 80-ма ознаками, Усі ознаки пейзажу об’єднуються
в групи:

А. Загальне враження від пейзажу (11 ознак);

28