Page 29 - 6474

Б. Виразність рельєфу (25 ознак);

В. Просторова різноманітність рослинності (24 ознаки);

Г. Різноманітність і доцільність антропогенних об’єктів (20 ознак).

Для оцінювання ознак пейзажів застосована бальна система. Згідно з

пропонованою методикою, ідеальний пейзаж може отримати максимальну

оцінку 186 балів. Зрозуміло, що такого пейзажу в природі не існує. Це –

модель, методичний прийом для порівнювання естетичної цінності різних

пейзажів реальних ландшафтів. Методика досить складна, громіздка і

недосконала, адже її необхідно кожного разу адаптувати до нової території

досліджень.

Науковці Прикарпатського національного університету ім. Василя

Стефаника Клапчук В.М. та Бродяк І.Ю. у 2013р. запропонували дещо

простішу методику пейзажної оцінки ландшафту, яка не містить емоційної

складової. Оцінка пейзажної привабливості ландшафту здійснюється за такими

критеріями: пейзажна насиченість, рівень видимості, міра контрастності. Для

оцінки використовується п’ятибальна шкала, при якій : 1 бал – несприятливі

умови для рекреації з точки зору пейзажної привабливості; 2 бали –

малосприятливі; 3 бали - помірно сприятливі умови; 4 бали – сприятливі

уиови, 5 балів – найсприятливіші умови для організації рекреації.

На рівень пейзажної насиченості мають вплив: кількість видимих

природно-територіальних комплексів (ПТК), величина вертикального кута

сприйняття ландшафту, величина горизонтального кута сприйняття

ландшафту, кількість фокусних точок (табл. 2).

Важливою складовою пейзажної оцінки є рівень видимості. Якість рівня

видимості залежить від таких факторів, як дальність видимого, кількість

опадів, притаманних даній місцевості ( чим менша кількість опадів, тим більша

вірогідність отримання кращого ефекту сприйняття навколишнього
ландшафту), та кількість сонячних днів у році на відповідній території (більша

кількість днів збільшує можливість якісного огляду місцевості) (табл.3).

29