Page 22 - 6474
P. 22

ландшафтних  комплексів  для  різних  видів  рекреаційного  використання

                оцінюється  за  бальною  шкалою.    Оцінювання  відбувається  в  два  етапи.  На

                першому  етапі  оцінюється  окремо  кожний  із  сприятливих,  лімітуючих  або

                перешкоджаючих  чинників,  які  впливають  на  рекреаційну  діяльність.  На

                другому  етапі  виконується  комплексна  оцінка  сприятливості  за  всіма

                врахованими чинниками.

                       При  оцінці  природних  умов  для  рекреації  оцінюються:  комфортність

                кліматичних умов (середня добова температура повітря, річна кількість опадів і

                розподіл їх за сезонами, висота снігового покриву взимку); наявність водойм

                або  водотоків  та  їх  властивості  (ширина  і  глибина  акваторії,  протяжність

                берегової лінії, характер дна і зарибленість, швидкість течії, температура води

                влітку,  мальовничість    берегів,  якість  пляжів);  чистота  повітря  та  води  і

                забезпеченість  території  питною  водою;  характер  і  властивості  рослинного

                покриву  (наявність  лісів  та  їх  породний  склад;  наявність  грибів,  ягід,

                лікарських  рослин);  характер  рельєфу  (вертикальна  і  горизонтальна

                розчленованість,  середні  кути  нахилу  поверхні,  відносна  висота);  наявність

                «контрастних  середовищ»  (ділянок  з  контрастними  змінами  зовнішнього

                вигляду – води і суходолу, лісу і луків, низовин і височин).

                       При  цьому  крім  сприятливих,  розрізняють  лімітуючі  і  перешкоджаючі

                чинники  рекреації.  Чинниками,  які  лімітують  (обмежують)  рекреаційну

                діяльність  влітку  вважають:  1)  кількість  днів  з  середньою  добовою

                температурою повітря понад +25°С влітку і нижче -25°С взимку; 2) кількість

                днів  з  заморозками;  3)  кількість  днів  з  сильним  вітром  (понад  15  м/сек);  4)

                кількість днів з пиловими бурями; 5) кількість днів із зливами; 6) заболоченість

                території;  7)  відсутність  водойм  або  водотоків;  8)  слабку  стійкість  ґрунтів  і

                рослинності  до  дигресії;  9)  наявність  об’єктів  природи  або  архітектурно-

                історичних        пам’ятників,         що       охороняються;          10)      несприятливі


                рельєфоутворюючі  процеси;  11)  сильну  антропогенну  перетвореність;  12)
                близькість  до  транспортних  магістралей.  Чинниками,  що  перешкоджають


                рекреації, є техногенне забруднення водойм або територій, наявність  вогнищ


                                                              22
   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27