Page 7 - 6459

Континентальний шельф (від анг. shelf – мілина) -
вирівняна частина підводної окраїни материка, що доходить
до суші і має загальну з нею геологічну будову. Границями
шельфу є берегова лінія та брівка — різкий перегин поверхні
морського дна (рис. 1.1). Зазвичай кут нахилу шельфу не
перевищує 1°, тоді як крутизна континентального схилу
досягає місцями 40...45®. Середня ширина шельфу близько
65 км, місцями менше 1 км, а в Баренцевому морі, в Північно-
Льодовитому океані доходить до 1000... 1500 км. Загальна
2
площа шельфу близько 27 млн. км , або 7,5 % поверхні
Світового океану. Глибина над брівкою 100-200 м, але в
деяких районах вона значно більша (наприклад, у південній
частині Охотського моря – 1500-2000 м) або менша (в
Східно-Сибірському морі різке збільшення глибини
починається з ізобати 60 м). Приблизно 70 % площі шельфу
припадає на акваторію глибиною меншою 180 м. У тих випадках,
коли зона нижче за рівень малої води украй нерегулярна і в ній
зустрічаються глибини, набагато переважаючі типові для
континентального шельфу, застосовують термін «бордерленд».

1 — шельф; 2 — брівка; 3 — континентальний схил; 4 —
океанічне ложе
Рисунок 1.1 – Профіль океанічного дна

6