Page 11 - 6459

Значно виросла частка Африки – за рахунок країн
Гвінейської затоки (13 %), а також країни Південної і Південно-
Східної Азії (9 %).
Північна Америка (США) дає лише 7,5 % світового
видобутку морської нафти.

1.4 Закономірності розповсюдження нафтоносних
басейнів і розміщення морських нафтогазових родовищ
Традиційно геологи-нафтовики намагалися протягом
останніх десятиріч зрозуміти закономірності просторо-вого
розподілу і формування родовищ вуглеводнів на основі вивчення
покладів нафти і газу на континентах. Однак в останнє
десятиліття в поле зору спеціалістів попали і морські
глибоководні родовища, що дозволило по іншому представити
собі генезис вуглеводнів. По суті справи, тільки тепер з’явилася
можливість дійсно в глобальному масштабі осмислити природні
закономір-ності, які управляють процесами перетворення
органіки в нафту.
Поклади морських родовищ характеризуються кращою
насиченністю вуглеводнями, ніж родовища континентів: середні
запаси нафти в морських родовищах у два рази перевищують
середні запаси родовищ континентів. Морські родовища
високодебітні (в середньому 500 т/добу), що робить їхню
розробку рентабельною навіть при існуючих високих витратах на
освоєння. На одну морську свердловину приріст запасів вищий,
ніж на суші: по нафті - у 25 разів, по газу – в 17 разів. Все це
заставляє нас детально проаналізувати закономірності
розміщення морських родовищ вуглеводнів з метою виявлення
нових підходів до проблеми утворення нафти і газу і
прогнозування нафтогазоносності морських надр.

10