Page 12 - 6459

Дослідження вчених і спеціалістів дозволяють намітити три
основні особливості в розміщенні морських покладів нафти і газу
як в просторі, так і по розрізу:
1) зв’язок покладів з рифами;
2) приналежність більшості запасів вуглеводнів до
пасивних окраїн континентів;
3) концентрація основних ресурсів нафти у відкладах
верхньої юри и нижньої крейди, а газу – в породах пермського
віку.
Основні причини підвищеної нафтогазоносності рифових
систем наступні:
- прийнятні умови седиментації, що забезпечують
поступлення великого об’єму осадів, в тому числі дельтових з
розсіяною органікою;
- порівняно невеликі за розмірами структури земної кори;
- і саме головне – висока степінь прогрітості надр.
Приналежність більшості запасів вуглеводнів до пасивних
окраїн континентів – законо-мірність, яка також неодноразово
відмічалася геологами. За їхніми даними, з пасивними окраїнами
континентів зв’язано 7/8 усіх виявлених запасів нафти і газу;
тільки 1/8 цих запасів припадає на частку активних конти-
нентальних окраїн.
Концентрація основних ресурсів нафти у визначених
стратиграфічних інтервалах – ще одна важлива законо-мірність в
розміщенні морських родовищ нафти і газу. Максимальна
концентрація запасів приурочена до верхньо-юрських і нижньо-
крейдяних відкладів. В перших заключено майже 20 %, а в
других – понад 25 % усіх нафтових ресурсів, відкритих в
океанських і морських басейнах. В основному вони зв’язані з
пасивними окраїнами континентів. Ресурси вуглеводне-вого газу
розподілені дещо по іншому: майже половина запасів зв’язана з

11