Page 132 - 6459

Занурена плавуча бурова платформа кладеться на ґрунт (з
утримуючою здатністю не менше 600 кПа) в результаті заповнення
водою баластних цистерн водотоннажного понтона 1. Після прийняття
баласту (забортової води) і занурення на дно ЗПБУ набуває
властивостей гравітаційної морської стаціонарної платформи.
ЗПБУ можна завжди зняти з дна моря і перевести на нову точку
буріння. В зв’язку з цим ЗПБУ мають перевагу при використанні в
малоосвоєних районах шельфу і для установки їх на підготовлене дно
необхідно лише декілька годин.
Не дивлячись на порівняно з іншими плавучими буровими
установками невелику кількість ЗПБУ, вони дуже різноманітні за
конструкціями (рис. 10.6).
Плавучість одних установок забезпечується за рахунок
водовміщуючого нижнього корпусу, а в інших – за рахунок
водовміщуючих стабілізуючих колон.
Стабілізуючі колони можуть мати діаметр 4÷9 м, елементи
просторової решітки, яка з’єднує колони, виконують з труб діаметром
1,5÷2,5 м, віддаль між осями колон складає біля 70 м, висота від дна
моря до головної палуби – біля 30 м.
Бурова вежа висотою 42÷45 м може переміщуватися над центром
тяжіння установки на плаву, а при експлуатації на точці буріння вона
зміщується в межах габаритів консолі, яка має виліт до 13 м.
На верхньому корпусі розміщене бурове обладнання для буріння
свердловин глибиною до 9000 м, житлові приміщення, технологічні
блоки, енергетична установка, склади і вертолітна площадка. Розміри
2
палуби верхньої будови можуть бути від 1,1 до 6,5 тис. м

126