Page 136 - 6459

Стаціонарні основи підрозділяють на насипні острови, основи з
металоконструкцій пальового типу, великоблочного типів, фундаменгт
дуже великої ваги гравітаційного типу.
Металеві стаціонарні морські основи для буріння свердловин і
видобування нафти за кордоном почали свій розвиток з простих
конструкцій на глибину 6 м до складних конструкцій на глибини до
305 м і більш.
Основи з металоконструкцій пальового і великоблочного типів у
буровій практиці знайшли широке застосування.
Опори пальового типу – застосовують при різній глибині, а також
у разі різких змін рельєфу дна водоймища. Під палі в дні морів із
спеціального судна бурять свердловини. У кожну таку свердловину
спускають свою трубу і цементують її. Потім палі обрізають так, щоб
їх кінці були над водою на однаковому рівні. Кінці труб зв'язують
плоскими металевими фермами, на які настилають підлогу і
встановлюють вежу і бурове устаткування. Висота паль над рівнем
води повинна перевищувати висоту найбільших хвиль.
Великоблочні основи
В даний час для будівництва морських основ використовують
крупні блоки (МОС-1,2) конструкція Межлумова, Оруджева і
Саттарова розраховані на застосування при глибині води до 8 м, 14 м,
22 м. Після встановлення на дні моря блоку, що входить в основу
МОС, через внутрішнього порожнину під дно водоймища бурять
свердловини, в які потім опускають залізобетонні палі, що пов'язують
блоки з дном.
Надводна частина блоку оснащена фермами, регульованими по
висоті, що дозволяє використовувати їх при змінах рельєфу дна до 1м.
Для більш глибоководних ділянок використовують основи інших
типів.

130