Page 35 - 6448

цьому і базується іонозаційно - полуменевий детектор.
Горіння відбувається в полум'ї водню.
В результаті аналізу з детектора поступають сигнали, які
записуються на стрічці у вигляді кривих. Ця крива запису -
хроматограма у вигляді цілого ряду піків тієї чи іншої
величини. Кожному компоненту проби газу буде відповідати
один пік. Завдання визначити, який пік якому компоненту
відповідає. Якщо про пробу газу нам абсолютно нічого
невідомо, то хроматограму без інших видів аналізу
розшифрувати практично неможливо.
При аналізі природних газів крім N 2, О 2, CO 2, інертних
газів можуть бути присутні вуглеводневі гази, що найбільш
цікавлять при пошуках, розробці покладів нафти і газу. На
основі досвіду та теорії відомо, що вуглеводневі гази
метанового ряду виділяються з хроматографічної колонки в
порядку зростання їх температури кипіння, тобто в міру
збільшення кількості атомів вуглецю в молекулі. Тому
порядок виходу буде такий: метан, етан, пропан, і - бутан, n -
бутан, і - пентани, n - пентан, а потім гексани і т. д.
Якщо в газах присутні ще ненасичені вуглеводні то після
кожного насиченого буде виходити його ненасичений аналог
(тією ж кількістю атомів вуглецю). Отже будемо мати вихід
такий: метан CH 4, етан C 2H 6, етилен C 2H 4, пропан C 3H 8,
пропілен C 3H 6, і - бутан C 4H 10 і n - бутан C 4H 10, бутілени C 4H 8
і т.д.
Хроматограф регулюють таким чином, що час виходу
кожного компоненту залишається постійним в кожній пробі
незалежно від її складу. В цьому легко переконатись з двох
хроматограм наведених на рис. 7.3. На верхній хроматограмі
суміш складається з чотирьох компонентів (1 - метан, 2 - етан,
3 - пропан, 4 - бутан). На нижній хроматограмі відсутній
третій компонент (пропан), але час виходу кожного
компоненту залишився попереднім.
Час виходу кожного компоненту газу встановлюється
експериментально за відомими еталонними сумішами або при
індивідуальному введенні в хроматограф кожного
компоненту.

35