Page 17 - 6448

m = m 2 –m 1 (3.2)

де: m 2 – маса пікнометра з водою, г.
m 1 – маса порожнього пікнометра, г.

Далі воду виливають із пікнометра і просушують його в
сушильній шафі. Сухий і чистий пікнометр з встановленим
водним числом обережно заповнюють за допомогою піпетки
або лійки досліджуваною нафтою при кімнатній температурі
(аналогічно як водою при визначенні водного числа
пікнометра). Пікнометр з нафтою закривають пробкою,
0
поміщають в термостат з температурою 20 С і витримують на
пробковому поплавку приблизно 20-30 хв. (поки рівень нафти
не перестане мінятися). Після цього надлишок нафти акуратно
відбирають піпеткою, пікнометр витирають і зважують на
аналітичній вазі з точністю до 0,0002.
Після цього визначається значення “видимої” густини
1
нафти ( ) за виразом

1
 = (m 3 –m 1)/m, (3.3)

де: m 3 – маса пікнометра з нафтою, г.
m 1 - маса порожнього пікнометра, г.
m – водне число пікнометра, г.

1
Отримане значення “видимої” густини нафти  ,
визначену пікнометром, перераховують в дійсну густину
0 20
нафти при температурі 20 С  за формулою:
4



20
   (3.4)
4

0
де: 0,99823 – значення густини води при 20 С.
0
0,0012 - значення густини повітря при 20 С і
барометричному тиску 760 мм.рт.ст.
0
1
 – “видима” густина нафти при 20 С.

20
Замість вищенаведеної формули величину  можна
4
1
підрахувати, віднімаючи від значення “видимої” густини 
відповідну поправку, наведену в таблиці 3.2.

17