Page 22 - 6448

відливають 5 мл чистого розчину в просту пробірку,
вставляють смужку фільтрувального паперу і залишають у
штативі для випаровування під витяжною шафою. Після
випаровування на смужці утвориться капілярна витяжка, яку
наклеюють в зошит на чорний папір, де зразу ж вимірюють
ширину люмінесцентної зони, фіксують колір її
люмінесценції і порівнюють із стандартами та визначають
тип бітумоїду за характером світіння (Додаток Б).
Залишок розчину з породою розглядають під
ультрафіолетовим промінням та порівнюють з еталонною
колекцією розчинів і знаходять відповідний номер еталону.
Еталон повинен відповідати розчину, що вивчається, за
кольором, інтенсивностю люмінесценції і шириною
люмінесцентної зони на капілярних витяжках За номером
визначають вміст бітумоїду в розчині і породі (див.
додаток А).
Процентний вміст бітумоїду Б п в досліджуваній породі
визначають за формулою

Б р.Х
Б п = ———  100 %, (4.1)
П
де Б р - вміст бітумоїду у відповідному еталоні, г/мл ;
П - маса породи, г ;
Х – об’єм хлороформу, мл.
Якщо бітумінозна речовина містить багато ВВ, то
спостерігається невідповідність слабого світіння екстракту і
великої ширини капілярної витяжки. В цьому випадку
визначення кількості бітумоїду потрібно проводити не по
рідинній, а по капілярній еталонній колекції шляхом
зіставлення ширини люмінесцентної зони.
Результати аналізів записують, а капілярні витяжки
наклеюються.
4.4 Оформлення звіту
Звіт слід оформити на окремих листках. На початку звіту
коротко викласти методичні прийоми проведення досліду.
Потім виконати необхідні розрахунки, навести результати
проведених дослідів, де слід навести опис і замальовку
виявленої текстури бітумінозної ділянки, дати діагностику
бітумоїдів за крапельним аналізом, вказати номер підібраного
еталону, кількість вмісту бітумоїда в породі і його тип і дати
висновок про характер досліджуваного зразка.

22