Page 12 - 6448

r  4
  h g (2.4)
8V L
Величини V,r,L,h для даного капіляра зберігають
постійне значення, тому позначаючи:
r  4
  gh (2.5)
8V L

можна формулу (2.4) переписати у вигляді

  K  (2.6)

Величина К є постійною віскозиметра і залежить тільки
від його геометричних розмірів і не залежить від температури.
При випуску віскозиметрів до кожного додається
паспорт, в якому вказана постійна віскозиметра (К=0,002822).
В нафтових лабораторіях частіше визначають
кінематичну в’язкість.
Більшість капілярних віскозиметрів для визначення
кінематичної в’язкості, працюють на принципі витікання
досліджуваної рідини під дією сили тяжіння. Вони
випускаються з капілярами діаметром від 0,4 до 4,0мм.
2.3 Порядок виконання роботи
Досліджувану нафту необхідно зневоднити хлористим
кальцієм шляхом перемішування на протязі 3-х хвилин. Потім
профільтрувати через паперовий фільтр.
Чистий і сухий віскозиметр (рис. 2.1) заповнюють
нафтою таким чином. Спочатку натягують на відвідну трубку
4 гумовий шланг. Далі затиснувши пальцем коліно В і
перевернувши віскозиметр, опускають коліно А в посуд з
нафтою. Потім всмоктуванням затягують нафту до відмітки
“б“. Заповнення потрібно проводити повільно, щоб в капілярі
1 і розширеннях 2 і 3 не утворювались бульбашки повітря.
Коли рівень нафти досягає відмітки “б“ віскозиметр виймають
і встановлюють його вертикально в штатив в нормальному
положенні. Гумовий шланг з відвідної трубки знімають і
насаджують його на коліно А.
Віскозиметр опускають в термостат (скляний посуд з
водою) обладнаний підігрівачем і термометром, який
необхідно встановити посередині капіляра. Рівень води в
термостаті має бути вище мітки “а”.
Для визначення в’язкості всмоктують нафту вище
відмітки “а” і дають можливість їй вільно витікати; при

12