Page 11 - 6448

 - час витікання рідини в об’ємі, с;
L – довжина капіляра, м;
r – радіус капіляра, м;
3
V –об’єм рідини, м .

Якщо підставити розмірність то одержимо:
н
   cм 4 н  с н
2
  м    с  Па с 
2
  мм 3   м 2
м
В практиці частіше вживається міліпаскаль за секунду
тобто величина у 1000 раз менша.
Кінематичною в’язкістю нафти називається відношення
динамічної в’язкості () до густини нафти () при даній
температурі.

  (2.2)

Якщо в формулу (2.2) підставити розмірності в системі
2
-1
СІ, то одержимо розмірність кінематичної в’язкості [м с ].
В літературі, особливо в опублікованих раніше
довідниках, монографіях і наукових статтях, динамічна
в’язкість наводиться в пуазах (Пз), а кінематична в стоксах
(Ст) і сантистоксах (сСт).
-1
-1
При цьому 1 Пз = 1 гсм с .
-1
2
1 Ст = 100 cСт = 1 см с .
В основу визначення в’язкості в капілярних
віскозиметрах покладена формула Пуазейля (2.1).
Коли тиск під яким витікає рідина, вимірюється стовпом
рідини, то величину Р, яка входить в формулу (2.1), можна
замінити виразом  h g , де:
h – висота стовпа рідини, м;
3
 - густина рідини, кг/м ;
2
g – прискорення сили тяжіння, м/с .
Тоді формула (2.1) прийме вигляд
4
 r 
  h g (2.3)
8V L
Розділивши обидві частини рівняння на , знаючи, що

  , одержимо вираз для визначення кінематичної

в’язкості:

11