Page 205 - 6447

організовано художньо-проектні бюро та науково-дослідний
інститут технічної естетики (1962 р.).
На генеральній асамблеї Ради, яка відбулася у 1969 р. у
Лондоні, визначено формулювання дизайну – це творча діяльність,

метою якої є формування гармонійного предметного середовища,
що найбільш повно задовольняє матеріальні і духовні потреби
людини. Дизайнер, створюючи нову річ, надає їй форму, яка

найбільше відповідає функції та значенню предмета і поєднує колір
та матеріал.
Промислове мистецтво, технічна естетика, художнє
конструювання, дизайн – назви, які з’явилися порівняно недавно.

За смисловими значеннями вони дуже подібні.
Технічна естетика – теорія дизайну, за допомогою якої
формують гармонійне предметне середовище та сприяють

підвищенню ефективності виробництва.
Під художнім конструюванням в інженерній практиці
розуміють розроблення якоїсь деталі або частини будинку.

Художнє проектування, дизайн забезпечує високу якість
продукції, поєднуючи в ній утилітарні й естетичні принципи. Під
утилітарними принципами розуміють корисність,

функціональність, вигідність у користуванні, конструктивність,
технологічність і економічність, а під естетичними – красу,
витонченість, виразність та образність. Ці поняття взаємопов’язані,
причому утилітарне в більшості випадків залишається

визначальним і домінувальним, проте не слід відкидати красу та
естетичність.
Види мистецтв предметної творчості пройшли довгий шлях

розвитку. Серед них ремесла, народне професійне та декоративне
мистецтво, художня промисловість, оформлення повсякденного
міського оточення і різноманітних свят, житлового середовища,
рекреаційного середовища (екстер’єрів та інтер’єрів).

Професія дизайнера увібрала в себе предметну творчість,
технічну естетику, художнє конструювання і промислове
мистецтво. Основна роль у цій професії належить художнику, який

має синтезувати всі ці напрями залежно від конкретної
спеціальності (фаху).
Предметна творчість, дизайн відокремлюють від

образотворчого мистецтва. У першому випадку вплив мають
зовнішні обставини, залежність від функціональних ознак

205