Page 155 - 6447
P. 155

Водостійкість – це здатність матеріалу зберігати міцність при
               тимчасовому  чи  постійному  зволоженні  водою.  Водостійкість
               характеризується  коефіцієнтом  розм'якшення,  або  водостійкості,
               який  визначається  відношенням  міцності  насиченого  водою

               матеріалу до його міцності в сухому стані.
                      Вологість визначається вмістом вологи в порах і на поверхні
               пор матеріалу за масою або об'ємом у відсотках, причому цей вміст

               значно менший, ніж показник водопоглинання. Вологість матеріалу
               в будівельних конструкціях залежить від вологості навколишнього
               середовища,  атмосферних  явищ  (дощ,  танення  снігу).  Із
               зволоженням              погіршуються               теплозахисні             властивості,

               морозостійкість та інші показники.
                      Вологовіддача  –  це  здатність  матеріалу  віддавати  воду  із
               зміною температури та вологості навколишнього середовища.

                      Водопроникність  –  це  здатність  матеріалу  пропускати  крізь
               себе  воду  при  певному  гідростатичному  тиску.  Ця  здатність
               визначається кількістю води в кубічних метрах, що пройшла крізь

               одиницю поверхні матеріалу за одиницю часу за сталого (заданого)
               тиску.  Водопроникність  характеризується  коефіцієнтом  фільтрації
               Кф, який вимірюється в метрах за секунду й залежить від щільності

               матеріалу та його будови.
                      Показник  коефіцієнта  фільтрації  особливо  важливий  для
               матеріалів,  застосовуваних  у  гідротехнічному  будівництві,  для
               водопроводів,  каналізаційних  систем,  резервуарів,  а  також  для

               покрівельних матеріалів.
                      Паропроникність  –  здатність  матеріалу  пропускати  водяну
               пару  за  наявності  різниці  тиску  біля  поверхні  огороджень.  Стіни

               житлових  будинків,  лікарень  та  інших  приміщень  мають  дихати,
               тобто бути досить проникними для водяної пари без її конденсації
               (природна вентиляція)
                      Гідрофільність  –  це  здатність  матеріалу  зв'язувати  воду  й

               змочуватися          водою.        Майже        всі     будівельні         матеріали        є
               гідрофільними, й пори в них легко заповнюються водою.
                      Гідрофобність  –  це  здатність  твердого  тіла  не  змочуватися

               водою  (відштовхувати  воду).  Проникнення  води  крізь  пори,  що
               мають  гідрофобну  внутрішню  поверхню,  значно  ускладнене,  хоча
               вони  легко  пропускають  повітря  та  водяну  пару.  Гідрофобність

               матеріалів  визначається  насамперед  хімічною  природою  його
               поверхні  та  рідини,  що  змочує  її,  тобто  фаз,  які  взаємодіють.  До


                                                            155
   150   151   152   153   154   155   156   157   158   159   160