Page 27 - 6445

Кожен фахівець повинен мати уявлення про методику й
організацію науково-дослідницької діяльності, про науку та
основні її поняття.
Наука – це сфера людської діяльності, спрямована на

вироблення нових знань про природу, суспільство і мислення.
Поняття "наука" включає в себе як діяльність, спрямовану на
здобуття нового знання, так і результат цієї діяльності – суму

здобутих наукових знань, що є основою наукового розуміння
світу. Науку ще розуміють як одну з форм людської свідомості.
Термін "наука" застосовують для назви окремих галузей
наукового знання.

Закономірності функціонування та розвитку науки, структури
і динаміки наукового знання та наукової діяльності, взаємодію
науки з іншими соціальними інститутами і сферами

матеріального й духовного життя суспільства вивчає спеціальна
дисципліна – наукознавство.
Одним з основних завдань наукознавства є розробка

класифікації наук, яка визначає місце кожної науки в загальній
системі наукових знань, зв'язок усіх наук. Найпоширенішим є
розподіл усіх наук на науки про природу, суспільство і мислення.

Процес руху людської думки від незнання до знання
називають пізнанням, в основі якого лежить відбиття і
відтворення у свідомості людини об'єктивної дійсності. Наукове
пізнання – це дослідження, яке характерне своїми особливими

цілями і задачами, методами отримання і перевірки нових знань.
Воно сягає сутності явищ, розкриває закони їх існування та
розвитку, тим самим вказуючи практиці можливості, шляхи і

способи впливу на ці явища та зміни згідно з їхньою об'єктивною
природою. Наукове пізнання покликане освітлювати шлях
практиці, надавати теоретичні основи для вирішення практичних
проблем.

Основою і рушійною силою пізнання є практика, вона дає
науці фактичний матеріал, який потребує теоретичного
осмислення. Теоретичні знання створюють надійну основу

розуміння сутності явищ об'єктивної дійсності.

25